Міжнародні економічні відносини

Інкасова операція є вигіднішою імпортеру, оскільки платіж здійснюється проти документів, які дають йому право на товар. До цього моменту імпортер може зберігати свої кошти в обороті. При цьому відсутній ризик платити ще й за невідвантажений товар. Для експорте - ра завжди існує ризик того, що імпортер з різних причин може відмо­витись від товару.

Акредитивна форма розрахунків вигідніша для експортера, оскіль­ки вона означає сплату на час відправлення з практично відсутнім ри­зиком неплатежу при дотриманні експортером умов акредитива, і є незручною для імпортера, оскільки останньому потрібно внести у банк значний аванс для оформлення акредитива. Акредитив — документ, за яким банк (чи інший кредитний заклад) доручає іншій кредитній установі здійснити на прохання клієнта оплату документів на користь третьої особи — експортера (бенефіціару) в разі виконання ним пев­них умов. Крім цього, акредитив може забезпечити короткостроко­вий кредит при умові згоди банку провести облік (покупку) доку­ментів.

Одним із основних видів міжнародних банківських розрахункових операцій є документарний акредитив — угода, за якою банк-емітент, що діє за дорученням клієнта (наказодавця акредитива) повинен протя­гом певного часу (терміну акредитива) виплатити зазначену суму (суму акредитива) третій особі (бенефіціару).

Такі розрахунки регламентуються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, виданими Міжнародною торговельною палатою й доповненими нею у 1993 р.

Документарний акредитив поділяється на відкличний і безвідклич­ний. Відкличний акредитив може бути замінений чи анульований бан- ком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара. При безвідкличному акредитиві бенефіціар має тверде зобов’язання банку не анульовувати й не змінювати акредитива без його участі.

Резервний акредитив — зобов’язання банку-емітента перед отриму- вачем-бенефіціаром (організацією-експортером) здійснювати оплату в межах зазначеної в акредитиві суми в разі невиконання наказодав- цем (імпортером) своїх зобов’язань за основним контрактом.

Банківський переказ — розпорядження, що пересилається (як пра­вило, електронною поштою) банком однієї країни банкові іншої краї­ни. За його допомогою дається вказівка дебетувати депозитний раху­нок першого з них і кредитувати рахунок певної особи чи установи. Банки можуть здійснювати міжнародні платежі за допомогою бан­ківських перевідних векселів.

Розрахунки у формі авансу. Найвигідніші експортеру розрахунки у формі авансу (тобто оплата частини вартості контракту до відвантажен­ня товару). Як правило, платіж у формі авансу може досягати 1/3 за­гальної суми контракту. Ця форма може застосовуватись тільки тоді, коли імпортер вкрай зацікавлений в отримання товару (у випадку, коли кількість продавців на світовому ринку чи кількість товару обмежені) чи тоді, коли експортер тисне на імпортера.

Розрахунки за відкритим рахунком — метод платежу, за якого прода­вець просто відправляє рахунок-фактуру покупцеві, який має запла­тити у визначений час після його отримання. У міжнародному бізнесі цей метод обмежується розрахунками між експортером та його влас­ними філіями або відділеннями в інших країнах, а також внутрішньо- фірмовими операціями багатонаціональних корпорацій.

Потрібно зазначити, що вибір форми розрахунків визначається ба­гатьма факторами. Деякі з них вигідніші експортеру, а деякі — імпор­теру.

 

« Содержание


 ...  63  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я