Міжнародні економічні відносини

Виділяють такі функції міжнародного кредиту:

-     забезпечення перерозподілу фінансових та матеріальних ресурсів між країнами;

-     посилення процесу нагромадження в рамках усього світового господарства та забезпечення диференційованого руху тимчасово вільних грошових коштів одних країн на фінансування капіталовкла­день в інших;

-     прискорення процесу реалізації у світовому масштабі та сприян­ня інтернаціоналізації виробництва процесу розширеного відтворен­ня;

-     економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків шляхом заміни дійсних грошей (золота, срібла) кредитними, тобто заміни го­тівкового валютного обороту міжнародними кредитними операціями.

У сучасних умовах міжнародний кредит виконує функцію регулю­вання економіки, а також стимулює експорт товарів та послуг, ство­рює сприятливі умови для розширення приватних іноземних інвес­тицій.

Міжнародний кредит бере участь у кругообороті капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий шля­хом придбання імпортного обладнання, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках.

Джерелами міжнародного кредиту служать: тимчасово вивільнена у процесі кругообігу частина капіталу підприємства в грошовій формі;

грошові нагромадження держави і приватного сектора, які мобілізу­ються банками.

У сучасній практиці міжнародний кредит за термінами поділяєть­ся на короткостроковий (до 1 року), середньостроковий (від 1 до 5 років), довгостроковий (понад 5 років).

За способом забезпечення кредити поділяються на забезпечені і незабезпечені (бланкові). Забезпечені кредити — формою їх забезпечен­ня виступають товари, акредитиви, виставлені на користь експортерів, акцептовані імпортерами тратти чи векселі, гарантовані третіми осо­бами, гарантії промислових і торговельних компаній, банків і т.д. Блан­кові кредити не мають забезпечення і надаються під зобов’язання імпор­тера погасити кредит або у визначений термін, або при настанні пев­них умов. Бланкові кредити надаються переважно клієнтам, які мають тривалі ділові відносини з банком і мають високу платоспроможність. Відсоток за бланковим кредитом диференційований. За формою кре­дити поділяються на валютні і товарні.

За об’єктами кредитування міжнародні кредити поділяються на комерційні й фінансові (безприбуткові). Комерційний кредит — первин­на форма кредиту, що називається також фірмовим кредитом — пози­ка, яка надається підприємством (фірмою), як правило, експортером однієї країни імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу за продані товари. Позикова операція пов’язана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу - з рухом товарного капіталу. Комер­ційний кредит використовується в міжнародній торгівлі, але має обме­жене використання при взаємних поставках інвестиційних товарів, призначених для модернізації, реконструкції, оновлення технологіч­ної структури виробництва. Фінансовий кредит — надання коштів у гро- шово-валютній формі. Однією з форм фінансових кредитів є облігаційні позики, які розміщуються іноземними позичальниками на міжнарод­ному і національному ринках позичкового капіталу за допомогою банків. Фінансові кредити можуть надаватися у валютах країни-кре- дитора і країни-боржника, а також у третіх валютах чи в декількох ва­лютах, якщо позика розташовується одночасно в декількох країнах.

Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють приватні кредити, урядові, змішані, кредити міжнародних і регіональних валютно-кре- дитних організацій. Приватні кредити — матеріально-грошові засоби, які надаються приватними фірмами і банками та поділяються відповід­но на фірмові і банківські. Урядові кредити (міжурядові, державні по­зики) надаються урядовими кредитними закладами. Урядові кредити надаються на більш пільгових умовах, ніж приватні, зокрема, вони мо­жуть бути безпроцентними, на термін у декілька десятків років, з пільго­вим періодом перед початком. Участь державного каяггалу дозволяє знизити вартість кредитування та продовжити його термін. Кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних організацій надають­ся переважно Міжнародним валютним фондом, структурами Світово­го банку, ЄБРР, регіональними банками розвитку та іншими кредит- но-фінансовими інституціями.

 

« Содержание


 ...  60  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я