Міжнародні економічні відносини

Аналіз особливостей розвитку зовнішньої торгівлі України за ос­танні роки свідчить про те, що поряд з певними позитивними змінами (збільшення товарообороту, зростання обсягів наданих послуг, деяке зменшення рівня бартеризації торгівлі) мають місце і такі деструктивні процеси, як скорочення фізичних обсягів експорту та імпорту багать­ох видів продукції, відплив капіталу за кордон, переважно сировин­

ний характер збуту при подальшому витісненні з внутрішнього ринку вітчизняної продукції.

Державне регулювання зовнішньоторгової діяльності України полягає в створенні системи стимулів, спрямованих на ліквідацію дисбалансу між експортними та імпортними потоками в економіці держави, покращення стану платіжного балансу, зменшення залеж­ності від імпорту.

Регулююча роль держави здійснюється через прийняття ряду за­конів про зовнішньоекономічну діяльність, пакета підзаконних актів, різноманітних постанов і рішень уряду та через інструменти дер­жавного регулювання: тарифи, квоти, податки, міждержавні догово­ри й угоди, заходи щодо стимулювання експорту та імпорту.

З жовтня 1994 року Україна розпочала програму економічних реформ, в якій відображена зовнішньоторговельна діяльність держа­ви. Економічна політика України здобула підтримку з боку міжнарод­них фінансових організацій, у тому числі МВФ та Світового банку.

Головними економіко-правовими документами, які регулюють розвиток зовнішньоекономічної політики України та сприяють її входженню у світове господарство є Закони України: “ Про зовнішньо­економічну діяльність” (квітень 1991 р.), “Про створення експорт­но-імпортного банку” (січень 1992 р.), “Про єдиний митний тариф” (1992 р.), “Про іноземні інвестиції (березень 1992 р.), “Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економіч­них зон” (1993 р.), “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (1996 р.), „Про банки і банківську діяльність” (грудень 2000 р.), „Про промислово-фінансові групи в Україні” (листопад 1995 р.), „Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвес­тиційні фонди” (березень 2001 р.), „Про спеціальний режим інвести­ційної та інноваційної діяльності технологічних парків” (липень 1999 р.), „Про інвестиційну діяльність” (вересень 1991р.), „Про режим іно­земного інвестування” (березень 1996 р.) тощо.

Звичайно, українське законодавство постійно вдосконалюється, що сприяє посиленню стимулювання внутрішнього виробництва, захис­ту національного виробника, поповненню державного бюджету за ра­хунок податкових надходжень від зовнішньоторговельної діяльності, створенню оптимальних умов для конкуренції зарубіжних та вітчиз­няних виробників.

Україна стає дедалі відкритішою для зарубіжних партнерів, оскі­льки ринкові принципи все активніше впроваджуються в госпо­дарське життя країни. Організація зовнішньої торгівлі, її структура і динаміка багато в чому характеризують національну економіку, її проблеми і перспективи розвитку, а також ступінь впливу на світо- господарські зв’язки. Значну роль у зовнішній торгівлі України відіграють розвинуті країни. Хоча держава традиційно прив’язана до економіки країн СНД, її нинішня зовнішньоторгова орієнтація

—                 на країни ЄС, Північної Америки й інші країни з розвинутою рин­ковою економікою.

Процес переходу України до ринкової економіки вимагає створен­ня необхідних передумов для інтеграції до міжнародної системи еко­номічного і наукового співробітництва. Однією з найважливіших час­тин системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності вважають­ся заходи здійснення контролю за експортом стратегічних товарів і тех­нологій.

Українські товари на світовому ринку характеризуються низькою конкурентноздатніспо, що призводить до стримування нарощування експорту та звуження як внутрішніх, так і зовнішніх ринків збуту. Лібе­ралізація зовнішньоекономічної діяльності сприяє проникненню на внутрішній ринок, як правило, неякісних, але дешевих товарів, що по­ступово знищує національне виробництво, перетворюючи Україну на периферію світового господарства. Приблизно половину всього експорту України становить продукція металургії та хімічної промисловості.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40  ... 169