. 31 березня 1954 р. радянський уряд висловив готовність «розглянути питання» про вступ СРСР до НАТО. 23 січня 1956 р. СРСР запропонував уряду США укласти з Радянським Союзом договір про дружбу та співробітництво. 17 квітня 1956 р. був розпущений Комінформ, що також слід було розглядати в цьому контексті
.
Все це Захід розглядав як пропагандистські заходи, якими вони насправді і були.
Радянський Союз намагався скористатись слушною нагодою - святкуванням 40-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції — на свято до Москви з’їхались представники більшості компартій світу
— щоб об’єднати їх на свою підтримку. 14—16 листопада 1957 р. в Москві відбулась Нарада представників комуністичних і робітничих партій соціалістичних країн, а 16—19 листопада — Форум представників комуністичних і робітничих партій 64-х держав світу. Хоч все це проходило зовні пристойно — компартії демонстрували єдність у підтримці соцтабору, прагненні до миру і у засудженні «імперіалістичних підпалювачів війни», вже на останньому комуністичному форумі позначились «тривожні тенденції» — були розбіжності в оцінці як внутрішніх, так і міжнародних подій в соціалістичному таборі. Впевненості на абсолютну підтримку західних компартій у випадку серйозної кризи в міжнародних відносинах або, тим більше, війни у Радянського Союзу не виникло.
Отже, становище на міжнародній арені, всупереч бравурним оцінкам радянської пропаганди, було не на користь соціалістичного світу.
» следующая страница »
1 ... 78 79 80 81 82 8384 85 86 87 88 ... 187