«Стрелка», «Белка» і Гагарін
Благословенна Америка, великі міста з палаючими вночі яскравими вогнями — ні в Першу світову, ні в другу світову війни ніщо не могло їх загасити. Жоден літак, жоден корабель, надводний чи підводний, не міг здолати зненацька величезної відстані розташованої за двома океанами великої та найбагатшої у світі Американської держави. Жила спокійно й багатіла Америка, а війни гриміли десь там далеко, далеко...
Аж ось 4 жовтня і 3листопада 1957р. над Сполученими Штатами високо, в космосі, пролетіли-просвистіли в міжконтинентальній ракеті, у штучному супутнику Землі, дві собачки — «Стрєлка» і «Бєлка». Обкрутились раз навколо Земної кулі і приземлились собі на території СРСР. Пересічні американці їх і не помітили. А американський уряд занепокоївся: над Америкою ще так ніхто ніколи не пролітав.
І президент Ейзенхауер оцінив цей політ як «технологічний тріумф» СРСР, що означає для США появу суперника, якого слід сприймати як «життєвоздатну конкурентну систему з передовою технологічною базою».
Не хотілося Ейзенхауеру розтлумачувати, що це означає, що СРСР тепер вже має засоби доставки ядерної зброї на американську територію, і американці, як і європейці, можуть тепер чекати ядерну бомбу на свою голову.
Для американців, які звикли до свого безумовного пріоритету, до своєї недоторканості, яка їм здавалась цілком природною, нескінче- ною, одвічною, це було потрясіння. Тепер вже доктрина «масованої відплати» могла обернутися для США такою ж «відплатою»; для американців, які хотіли б нищити інших, лишаючись у безпеці, вона була тепер непридатною. «Балансування на межі війни» могло стати не просто «грою на нервах»... Ось чому 1957рік став етапним у розвитку радянсько-американських відносин.
Під час другого етапу перебування Ейзенхауера у Білому домі американський уряд змушений був відмовитись від своєї доктрини «масованої відплати» і замінити її на доктрину «обмеженої війни». Остання вже не передбачала тотального знищення супротивника, а лише перемогу в тому чи іншому конфлікті, з обмеженим застосуванням ядерної зброї на певному театрі воєнних дій. Американське керівництво «подобрішало» до радянської системи, йому вже розхотілося звільняти соціалістичні країни. Воно вже стало подумувати про можливість встановлення особистих контактів з радянськими лідерами...
Політ Юрія Гагаріна, який 12 квітня 1961 р. також в автоматичному режимі раз облетів навколо Земної кулі, принципово у військово- стратегічному сенсі ще раз підтвердив, що Радянський Союз володіє стратегічними ракетами, які цілком здатні донести до США ядерну зброю і вразити США так само, як США здатні вразити Радянський Союз. Тепер США втратили вже не лише монополію на ядерну зброю, але і монополію на засоби доставки. Після цього радянська сторона стала стверджувати, що між СРСР і США встановився військовий паритет.
Радянські заклики до «мирного співіснування»
Відомо, що для радянських «марксистів» організований опір, який здійснив Захід соціалізму, був неприємною несподіванкою. Адже, за Леніним, капіталізм, який «загнивав» ще наприкінці XIX ст., мав вже остаточно «згнити».
І хоч Ленін збирався «взяти капіталізм за горло» щойно для цього виникне слушний момент, Радянському Союзу в умовах рішучого наступу Заходу доводилось в цей час бути «миролюбцем» і закликати Захід до миру.
СРСР за допомогою компартій організував Всесвітній рух прихильників миру
, який представлявся як широкий всесвітній громадський рух проти «підпалювачів війни», організаторів «агресивних блоків» — НАТО, СЕАТО і таке ін. Радянський Союз де міг виступав з «миролюбними пропозиціями». На 6-їй сесії Генеральної Асамблеї ООН 8 листопада 1951 р. СРСР запропонував підписати Пакт миру між п’ятьма великими державами
» следующая страница »
1 ... 77 78 79 80 81 8283 84 85 86 87 ... 187