3. Вивчення навантаження на біосферу.
4. Вивчення і активне використання навколишнього космічного простору.
зз4
5. Вивчення проблем світового океану.
6. Вивчення наслідків ненавмисних змін в альбедо Землі.
7. Проблеми, що стосуються використання невичерпних ресурсів Землі.
Перелік основних напрямків, що може бути предметом глоба- лістики, показує, що всі вони можуть бути зведені у певну кількість глобальних проблем.
Глобальні проблеми — це особливий рядок соціальних явищ і процесів у сучасному світі, які за масштабами і значущістю вирізняються загальнопланетарним характером, пов’язані з життєвими інтересами народів світу і можуть бути вирішені шляхом взаємодії усіх країн світу.
В останні десятиліття у світі виникло чимало проблем, які безпосередньо стосуються долі всього людства, зачіпають інтереси всіх народів і вийшли на загальнопланетарний рівень. Від їх своєчасного розв’язання залежить існування земної цивілізації. Цього можна досягти лише спільними зусиллями всіх країн, міжнародних організацій.
Поняття «глобальні проблеми» походить від французького слова global, що означає всезагальний; той, що охоплює всю земну кулю.
До таких проблем належать: відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру; необхідність ефективної та комплексної охорони навколишнього середовища; ліквідація відсталості країн, що розвиваються; продовольча, сировинна, енергетична та демографічна проблеми; ліквідація хвороб; раціональне використання глибин світового океану та мирне освоєння космічного простору; проблема розвитку самої людини; перспективи забезпечення її гідного майбутнього.
Кожна з названих проблем породжена специфічними причинами, які зумовлені, з одного боку, специфікою розвитку продуктивних сил, географічного середовища, рівня прогресу техніки, природно- кліматичними умовами, тобто речовим змістом суспільного способу виробництва, а з іншого, — специфічною суспільною формою, особливістю розвитку відносин власності.
За всієї різноманітності таких причин глобальних проблем є певне коло спільних для них причинно-наслідкових зв’язків, притаманних розвиткові технологічного способу виробництва.
Найбільш загальною причиною загострення глобальних проблем, яка характеризує технологічний спосіб виробництва, є швидке зростання народонаселення в останні десятиліття, або демографічний вибух, який до того ж супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах та регіонах. Так, на початку нашої ери на всій планеті проживало 200 млн. чол. Приблизно через 18 століть, а точніше у 1830 р., населення планети становило 1 млрд. чол. Це означає, що приблизно за 1 млн. років існування людської цивілізації населення планети досягло 1 млрд. чол. Зростання його чисельності до двох мільярдів досягнуто через 120 років, а третій мільярд — через 32 роки (1960 р.). Через 15 років (у березні 1976 р.) кількість населення Землі становила 4 млрд. чол., п’ятий мільярд було досягнуто на початку 1989 р., тобто менше ніж за 13 років.
Згідно з прогнозами експертів ООН до кінця 2000 р. кількість населення нашої планети досягне 6 млрд., а до кінця 2100 р. — стабілізується на рівні 12—13 млрд. чол.
Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом постійно зростаючу кількість населення, необхідно увесь час нарощувати виробництво промислової та сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяг видобування корисних копалин тощо. Внаслідок цього поступово вичерпуються природні ресурси, підвищується середня температура на Землі, забруднюється навколишнє середовище та ін.
Оскільки демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах та регіонах, то у країнах, де найвищий приріст населення, продуктивні сили розвинуті слабко, панують масовий голод, злидні. Так, якщо темпи приросту населення в країнах, що розвиваються, у XXст. становили в середньому 2,5 % на рік, то у промислово розвинутих країнах вони не перевищували 1 %. У середньому населення планети збільшується нині на 1,7 % на рік, а в Африці — на 3,2 % на рік. Якщо такі темпи збережуться, то за прогнозами у 2100 р. тут проживатиме 2 млрл. чол. Потрібно зазначити, що в Азії, Африці та Латинській Америці близько 1 млрд. чол. живуть в умовах абсолютної злиденності, близько 250 млн. дітей хронічно недоїдають, від голоду і постійного недоїдання щорічно вмирає понад 40 млн. чол. За даними відомого французького науковця Жака Іва Кусто у 1991 р. з 5,6 млрд. жителів планети лише 500 млн. чол. жили добре, 1,7 млрд. не мали нормальної питної води, 900 млн. жили у безпросвітних злиднях.
» следующая страница »
1 ... 188 189 190 191 192 193194 195 196 197 198 ... 215