Методологія та організація наукових досліджень

Суть наукового пізнання, знання та наукового дослідження

Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що викли­кало об’єктивну необхідність здобуття знання.

Знання потрібне людині для орієнтації в навколишньому світі, для пояснення і передбачення подій, для планування і реа­лізації одержання нових знань.

Процес руху людської думки від незнання до знання нази­вається пізнанням, в основі якого лежить відображення і відтво­рення об’єктивної дійсності в свідомості людини в процесі її сус­пільної, виробничої та наукової діяльності, що називається прак­тикою.

Процес пізнання як основа будь-якого наукового досліджен­ня є складним діалектичним процесом поступового відтворення у свідомості людини суті процесів і явищ навколишнього середо­вища. У процесі пізнання людина освоює світ, перетворює його для поліпшення умов свого життя.

Наукове пізнання — це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями, завданнями, методами отримання і перевірки нових знань з метою оволодіти силами природи, пізнати закони розвитку суспільства і поставити їх на службу, впливати на хід історичних подій.

Теорія пізнання є вченням про закономірності процесу пізнання навколишнього світу, методи і форми цього процесу, про істину, критерії і умови її доведення. Процес пізнання зво­диться від живого спостереження до абстрактного мислення і від нього до практики.

Мислення — це опосередковане і узагальнене відображення в мозку людини суттєвих властивостей, причинних і законо­мірних зв’язків між об’єктами і явищами.

Знання — перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відображення у свідомості людини; знан­ня — це ідеальне відтворення в мовній формі узагальнених уяв­лень про закономірні зв’язки об’єктивної реальності світу.

Функціями знання є узагальнення розрізнених уявлень про закономірності природи, суспільства і мислення; збереження в узагальнених уявленнях усього того, що може бути застосовано в практичній діяльності.

Розвиток без знання неможливий, адже все, що створюєть­ся, залежить від нього. Для того, щоб розвиватись, слід перетво­рювати ресурси в речі, а для цього необхідні знання.

У найбільш економічно розвинутих країнах приділяється настільки велика увага інформації та знанням, що вони стали важ­ливим чинником, який визначає рівень життя у більшій мірі, ніж земельні ресурси, машини, праця.

Основою, рушійною силою пізнання є практика, якадає науці фактичний матеріал, що потребує теоретичного осмислення.

Пізнання виростає з практики, але потім саме спрямовуєть­ся на практичне оволодіння дійсністю. Від практики до теорії і від теорії до практики, від дії до думки і від думки до дійсності — така загальна закономірність поведінки людини в навколишній дійсності.

Практика є початком, вихідним пунктом і одночасно при­родним завершенням будь-якого процесу пізнання. Діалектика процесу пізнання виражається в протиріччі між обмеженістю на­ших знань і безмежною складністю об’єктивної дійсності, між суб’єктивною формою і об’єктивним змістом людського пізнан­ня, в необхідності боротьби думок, що дозволяє шляхом логічно­го доведення і практичною перевіркою встановити істину.

Вся наука, все людське пізнання спрямоване на досягнення істинних знань, які правильно відображають дійсність. Тільки істинне наукове знання допомагає людині перетворити дійсність і спрогнозувати подальший її розвиток.

Істинні знання існують як система принципів закономірно­стей, законів, основних понять, наукових фактів, теоретичних положень і висновків.

На противагу істинним знанням є омана і помилка, що являє собою неправильне, ілюзорне відображення світу. Не всі знання, зведені в систему, є науковими. Наприклад, рекомендації з пи­тань нормування, обліку, фінансування складають певну систе­му знань, але вони не є науковими, оскільки не розкривають но­вих явищ у господарській діяльності людей, а тільки містять кон­кретні інструкції щодо виконання традиційних дій у сфері бізнесу. Тому наукові знання відрізняються від повсякденних, якими люди користуються для вирішення щоденних завдань. На відміну від щоденних знань, наука (за Арістотелем) не задовольняється тільки питанням «що?», але й запитує «чому?».

 

« Содержание


5  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я