Теорія — система узагальнених знань, пояснення тих чи інших сторін дійсності. Теорія є духовним, розумовим відображенням і відтворенням об’єктивної реальної дійсності. Вона виникла в результаті узагальнення пізнавальної діяльності і практики. Практика і її результати в узагальненому вигляді є невід’ємною складовою кожної теорії. До нової теорії висуваються такі вимоги:
— адекватність наукової теорії об’єкта, що описується;
— можливість замінювати експериментальні дослідження теоретичними;
— повнота опису певного явища дійсності;
— можливість пояснення взаємозв’язків між різними компонентами в межах даної теорії;
— внутрішня несуперечливість теорії та відповідність її дослідним даним.
Структуру теорії формують наукові концепції, принципи, аксіоми, положення, факти.
Теорія є найбільш розвинутою формою узагальненого наукового пізнання. Вона включає не тільки знання основних законів, але і пояснення фактів на їх основі. Теорія дозволяє відкривати нові закони і прогнозувати майбутнє.
Наукова кониепиія — система поглядів, теоретичних положень, основних тверджень щодо об’єкта дослідження, які об’єднані певною ідеєю.
Розвиток науки починається від збору фактів, їх вивчення і систематизації, узагальнення і розкриття окремих закономірностей до логічної, зв’язаної, чіткої системи наукових знань, яка дозволяє пояснити вже відомі факти і передбачити нові.
Без систематизації і узагальнення, без логічного осмислення фактів не може існувати ні одна наука. Не дивлячись на те, що факти — це повітря вченого, самі по собі вони ще не є наука. Факти стають складовою наукових знань тоді, коли вони виступають у систематизованому, узагальненому вигляді.
Факти систематизують і узагальнюють за допомогою простих абстракцій — понять, які і є важливими структурними елементами науки. Найбільш поширені поняття називають категоріями. Це найбільш загальні абстракції. Категорія у теоретичній економіці — це товар, вартість, ціна.
Важливе місце в науці займають принципи — вихідні положення, правило, що виникло в результаті об’єктивно осмисленого досвіду. Принципи можуть виступати у формі постулатів — ствердження попередніх доказів деяких наукових теорій, які приймаються в ній як вихідні і стають основою для теоретичних узагальнень.
Принципи, на відміну від законів, об’єктивно в природі не існують, вони спеціально створюються людиною в процесі систематизації знань як основи цієї системи. Вони є початковою формою систематизації знань.
Коли наукові знання не відкриті, людина може тільки описувати явища, збирати, систематизувати факти, але вона нічого не може пояснити і передбачити. На основі наукових фактів, принципів, понять, гіпотез, закономірностей будуються теорії і виводяться закони.
Поняття — це думка, виражена в узагальненій формі, яка визначає суттєві і необхідні ознаки предметів та явищ і взаємозв’язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його позначають одним словом або використовують сукупність слів — термінів. Сукупність основних понять називають понятійним апаратом науки.
Сукупність всіх елементів науки знаходиться в тісному паралельному й (або) ієрархічному взаємозв’язку і створює чітко виражену систему об’єктивних знань про реальний світ — науку.
» следующая страница »
1 ... 10 11 12 13 14 1516 17 18 19 20 ... 138