Методологія та організація наукових досліджень

Структурні едементи науки, їх характеристика

Наука як система знань має специфічну структуру, яка вклю­чає ряд елементів: наукова ідея, гіпотеза, теорія, закон, судження, факти, парадокси, категорії тощо.

Наукова ідея — інтуїтивне пояснення явищ без проміжної аргументації, без осмислення всієї сукупності зв’язків, на основі яких робляться висновки. Вона ґрунтується на вже існуючих знан­нях, але виявляє непомічені закономірності. Наука виділяє два види ідей: конструктивні і деструктивні, тобто ті, що мають чи не мають значущості для науки і практики. Свою матеріалізацію ідея знаходить у гіпотезі.

Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення будь-яких явищ (процесів) або причин, які зумовлюють даний наслідок. Гіпотеза є складовою теорії, як вихідний момент пошу­ку істини, яка допомагає економити час, цілеспрямовано зібрати і згрупувати факти.

Гіпотеза (як і ідея) має ймовірний характер і проходить у своєму розвитку три стадії:

— накопичення фактичного матеріалу і висунення на його основі припущень;

— формування гіпотези і обґрунтування на основі припу­щення прийнятної теорії;

— перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези.

Гіпотеза — це припущення про причину, яка викликає та­кий наслідок. Якщо гіпотеза співвідноситься з фактами, які спо­стерігаються, то в науці її називають теорією або законом. У про­цесі пізнання кожна гіпотеза перевіряється практикою, в резуль­таті чого встановлюється, що наслідки, які випливають з гіпотези, дійсно співпадають з явищами, за якими ведуться спостережен­ня, і ця гіпотеза не заперечує інші гіпотези, які вже є доведеними.

За накопиченням нових фактів одна гіпотеза може бути за­мінена іншою тільки в тому випадку, коли ці факти не можна пояснити старою гіпотезою або вони їй суперечать. При цьому стару гіпотезу цілком не відкидають, а тільки виправляють і уточ­нюють. У міру виправлення і уточнення гіпотеза стає законом.

Закон виражає певний внутрішній суттєвий зв’язок явищ, процесів і особливостей матеріальних об’єктів.

Наукові закони відображають стійкі, повторювані об’єк­тивні внутрішні зв’язки в природі, суспільстві і мисленні. Як пра­вило, закони виражаються в формі певного співвідношення по­нять і категорій.

Наукові закони існують об’єктивно, незалежно від свідо­мості людей, як відбиття необхідних, суттєвих, внутрішніх відно­син між властивостями речей або явищ, або різноманітними тен­денціями їх розвитку. Вони не створюються людьми, а тільки відкриваються, формулюються таким чином, щоб відбивали реалії об’єктивного світу і були точним їх відображенням.

Типи законів в об’єктивному світі досить різноманітні. Одні з них виражають функціональний взаємозв’язок між властивос­тями об’єкта (закон взаємозв’язку маси і енергії), інші — взає­мозв’язок між самими матеріальними об’єктами у великих систе­мах, між системами...

Закон, відкритий шляхом догадок, повинен бути логічно доведеним, і тільки тоді він визнається наукою. Для доведення закону наука використовує судження, що вже визнані істинами і з яких логічно випливає доведене судження. В деяких випадках у рівній мірі є доведені протиріччя у визнаних твердженнях. У та­кому разі говорять про парадокси в науці, що завжди свідчить про наявність помилок у логіці доказів або їх невідповідність у даній системі знань. Парадокс у широкому розумінні — це твердження, яке різко відрізняється від загальноприйнятої думки, заперечен­ня того, що є «безперечно правильним».

Парадокс у вузькому розумінні — це два протилежні тверд­ження суджень, кожне з яких є переконливим доказом.

Парадоксальність є характерною рисою сучасного науково­го пізнання світу, що свідчить про необхідність удосконалення наукових теорій. Виявлення і вирішення парадоксів можливе при виключенні помилок у логіці доказів, удосконалення вихідних суджень у даній системі знань. Для виключення помилок у дока­зах слід керуватись законами формальної логіки: закону тотож­ності, протиріч; виключення третього і закону достатньої основи. Наука ґрунтується на науковій теорії, яка є найвищою формою узагальнення і систематизації знань. Наука — це сукупність тео­рій.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19  ... 138