Менеджмент організацій

В Україні бізнес-інкубатор — це самостійне підприємницьке утворення, метою якого є створення і розвиток нових підприємств. За своїм призначен­ням і метою діяльності бізнеси-інкубатори в Україні можна розділити на такі:

—     бізнес-інкубатори загального призначення, що надають послуги в широ­кому аспекті (від реєстрації фірм — до її виходу на стабільний ринок) з орієнта­цією на різні напрямки підприємницької діяльності;

—     бізнес-інкубатори спеціального призначення, що надають послуги лише однотипним фірмам і за конкретними видами діяльності.

В Україні, де бізнеси-інкубатори лише починають входити в ринкове сере­довище, їхня перспективність визначається такими факторами:

—     невпинно зростає попит підприємницьких фірм на нові, практичні тех­нології навчання, консалтинг та інформаційне забезпечення;

—     потенційні інвестори, які частіше бажають від фірм не тільки підтверд­жень стійкого матеріального і фінансового стану, але й доказів уміння розпо­рядитися наданими їм капіталовкладеннями;

—     кредитна політика банків не дає можливості брати кредити на придбання основних засобів, особливо будинків, приміщень, офісної й іншої техніки, що приводить до збільшення витрат і зменшенню оборотних коштів;

—     ринок, що практично вже сформувався, збільшує конкуренцію і змушує підприємців більше часу приділяти поточній реалізації товарів (послуг), відво­лікаючи їхню увагу від питань функціонального менеджменту і стратегічного маркетингу;

—     підприємницьким фірмам, а також потенційно рентабельним підприєм­ствам, в умовах фіскальної політики держави потрібен час для становлення і пристосування до ринку.

Головними завданнями бізнес-інкубаторів є:

—     надання малим і середнім підприємствам приміщень і офісної техніки;

—     проведення навчання персоналу з питань менеджменту;

—     доступ до фінансових систем, надання кредитів і короткострокових позик;

—     пошук і залучення інвестицій до реалізації проектів учасників бізнес-інку- баторів;

—створення команди експертів для надання допомоги з питань юридич­ного забезпечення, управлінської, маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку;

—сприяння реалізації продукції (послуг) учасників бізнес-інкубаторів;

—створення позитивного іміджу клієнта бізнес-інкубатора;

—організація і проведення тренінгів і курсів перепідготовки;

—організація заходів паблік-рілейшнз із метою визначення ефективності і значення малого бізнесу для розвитку регіону;

—     супровід фірм після їхнього виходу з бізнесів-інкубаторів.

Українські бізнес-інкубатори здебільшого існують за рахунок фінансуван­ня міжнародних донорських організацій, служб працевлаштування населення при держадміністраціях міст і районів, їм надаються приміщення.

Узагальнюючи інформацію, отриману від українських бізнес-інкубаторів, можна відзначити наступні джерела їхнього фінансування:

а)   засоби міжнародних фондів, програм грантів і кредитів;

б)   засоби зацікавлених міністерств, місцевих адміністрацій, союзів і асоціацій;

в)   засоби учасників інкубаторів;

г)   засоби спонсорів та інвесторів;

д)   засоби комерційних структур і приватних осіб, зацікавлених у роботі бізнесів-інкубаторів.

Серйозною небезпекою для розвитку бізнесів-інкубаторів є і те, що вони — неприбуткові організації. У кращому випадку вони здатні повернути лише час - тину витрачених засобів. Їхня задача в іншому — вивести на “орбіту” ко­мерційне підприємництво, що буде давати прибуток. Створення мережі бізнесів-інкубаторів здатне допомогти формуванню ділового середовища, що стимулює не тільки комерційну реалізацію нових ідей, але і формує нове діло­ве співтовариство.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 184 185 186 187 188 189190 191 192 193 194  ... 445