По-друге, підприємства одержують користь від свідомої загальної діяльності і взаємного збагачення ідеями, знаннями та досвідом. Створюються галузеві асоціації, які представляють інтереси всіх підприємств, що входять у кластери. Спеціалізація і більш ефективний поділ праці підприємств, що входять у кластери, приводить до підвищення якості продукції і збільшення обсягів її виробництва. В результаті періодичного спілкування керівників і фахівців підприємств, що входять у кластер, вони можуть багато чому навчитися один в іншого.
Кластери дозволяють більш ефективно і продуктивно використовувати залучений капітал, що особливо актуально для України в умовах гострої недостачі інвестиційних ресурсів.
Ще одним позитивним наслідком є сприяння формуванню в рамках кластерів нових підприємств як виробничого, так і сервісного напрямку. Передумовами цього можуть бути як наявність необхідних матеріалів і сировини, так і трудових ресурсів потрібної кваліфікації в місцях розташування підприємницьких структур кластера. Новостворені підприємства можуть скористатися вже налагодженими зв’язками в даному конкретному регіоні, а значна концентрація споживачів знижує ризик і полегшує визначення потенційних можливостей для нових підприємств. Для нових учасників кластерів більш низькими є також і вхідні бар’єри.
Практично у всіх розвитих країнах державні структури активно беруть участь у формуванні і розвитку підприємницької діяльності, підтримці найбільш доцільних і ефективних її напрямків. Перехід до ринкових умов господарювання в Україні з особливою гостротою поставив питання про роль і місце держави в процесах реформування економіки і, особливо, у регулюванні і підтримці малого бізнесу.
Бізнес-центр
Сьогодні в Україні відсутні діючі механізми підтримки, розвитку і захисту малого бізнесу на відміну від того, як це відбувається у високорозвинених країнах. Але, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва надає великого значення регіональній політиці підтримки малого бізнесу і розвитку його відповідної інфраструктури. Формуються мережі регіональних і міських бізнесів-центрів, інноваційних центрів, бізнесів- інкубаторів, технологічних парків і тощо, що можуть надавати реальну консультативну, інформаційну, навчальну, кадрову й інші види підтримки суб’єктам підприємницької діяльності на початкових етапах їхнього створення.
Бізнес-центр — це, як правило, недержавна підприємницька структура, створена на суспільних засадах при сприянні місцевої влади й іноземних організацій з метою підтримки розвитку малого підприємництва в регіоні.
Діяльність бізнес-центру передбачає, що в ньому забезпечується на паритетній і регулярній основі на принципах соціального партнерства співробітництво працівників органів місцевого самоврядування, об’єднань підприємців, громадських і профспілкових організацій працівників недержавного сектора економіки (рис. 8.9).
Рис. 8.9. Взаємозв’язки бізнес-центру з владою і підприємницькими структурами [10, с. 294]
Досить важливо в діяльності бізнес-центру орієнтуватися на малі підприємства, керовані власниками. Будучи власником, малий підприємець безпосередньо залежить від прибутків і збитків. При умовах конкурентної боротьби це є значним стимулом ефективного управління підприємством. Таким чином, якщо через брак засобів виникає потреба звузити коло тих, кому надається підтримка з боку бізнес-центру, то насамперед варто підтримувати підприємства, якими управляють власник, менеджер-власник і приватні підприємці.
Доцільно також створення на базі бізнес-центрів спеціалізованих клубів, таких, наприклад, як клуб підприємців, клуб бухгалтерів і інших з метою проведення семінарів з різних напрямків господарської діяльності, проблемних питань звітності підприємств, оподатковування і, в обов’язковому порядку з запрошенням до участі в їхній роботі висококваліфікованих фахівців відповідної галузі знань.
» следующая страница »
1 ... 182 183 184 185 186 187188 189 190 191 192 ... 445