Менеджмент організацій

Не менш істотно і те, що сам процес реалізується в природному порядку. Реінжиніринг процесів знищує лінійне упорядкування робочих процедур. доз­воляє розпаралелити процеси. Крім того, різні процеси мають різні варіанти виконання. Традиційний процес реалізується на основі чітких стандартів. Але сьогодні ринок вимагає постійної адаптації процесу до зовнішніх умов. Тоді правомірно вибирати варіант, що має кілька версій виконання. Вибір же версії робиться відповідно до конкретної ситуації.

Наступний момент — робота виконується в тому місці (територія підприєм­ства і т.ін.), де це доцільно, а не за функціональною ознакою, таким чином, реі- нжиніринг підвищує ефективність роботи за рахунок відмови від ієрархічного розподілу компанії на відділи. Крім того, істотно обмежується число перевірок і управляючих впливів. У менеджменті контроль за дотриманням виконавцями наміченого дуже важливий. Реінжиніринг припускає більш збалансований підхід. Об’єднання окремих робочих процедур дозволяє скорочувати кількість перевірок і управлінських акцій, крім того, істотно зменшується кількість погоджень, тоб­то і тут мова йде про стирання граней між функціональними підрозділами.

Головна фігура — “уповноважений” менеджер, що виступає посередником. Менеджер повинен бути здатний відповідати на всі запитання замовника і ви­рішувати його проблеми. Має місце змішаний (централізований / децентралі­зований) підхід. Сучасні технології відкривають можливість компаніям діяти автономно на рівні підрозділів, зберігаючи право користуватися централізова­ними даними і знаннями.

Виділяють наступні “кроки” реінжиніринга:

•      Постановка завдань, уточнення мети компанії, виходячи з її стратегії, потреб клієнтів, рівня бізнесу, теперішнього його становища.

•      Створення моделі існуючої компанії. Менеджери зобов’язані розробити і документувати її основні бізнес процеси, оцінити їхню ефективність.

•      Перепроектування бізнесів-процесів. Впровадження більш ефективних робочих процедур, визначення способів використання інформаційних проце­дур і технологій, необхідні зміни в роботі персоналу.

•      Розробка систем організаційної взаємодії персоналу. Характеризуються різні види робіт, розробляється система мотивації, організуються команди по виконанню робіт, створюються програми підготовки фахівців і т.д.

•     Підготовка підтримуючих інформаційних систем.

Виявляються наявні ресурси (устаткування, програмне забезпечення) і роз­робляється спеціальна система.

•     Впровадження обновлених процесів. Інтеграція розроблених процесів, навчання співробітників, перехід, до нової організації діяльності компанії [248, с. 104].

Потреби використання можливостей реінжиніринга привели до утворення в багатьох фірмах спеціальних підрозділів, на які покладаються задачі, які зв’я­зані з розвитком у цій області. Ці організаційні структури по-різному назива­ються, комплектуються, реалізують свій потенціал. Але сутність їхньої роботи одна — використовувати нові можливості антикризового управління, реоргані­зовувати, перебудовувати справу так, щоб вижити на ринку і процвітати. На­приклад, у практиці усе більше поширюються “центри з розвитку нових сфер бізнесу”. Їхній розмір і структура визначається в залежності від специфіки гос­подарської діяльності і розміру даного підприємства. В одних фірмах це мо­жуть бути групи, в інших — відділи чи цілі підрозділи. Основною задачею тако­го роду структур є розробка й освоєння продуктів, збут яких забезпечив би стійке положення на ринку й у кінцевому рахунку більшу рентабельність даного виду виробництва, а також нових бізнесів-процесів. Важливою складовою части­ною цих центрів є, так звані, служби пошуку існуючих чи потенційних прибут­кових ринків, що здійснюють дану роботу відповідно до завдань, що містяться в довгострокових планах компаній.

 

« Содержание


 ...  151  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я