Стратегічні зміни мають системний характер. Вони зачіпають всі сторони організації. Можна виділити дві сторони стратегічних змін в організації:
1)організаційна структура;
2) організаційна культура.
Аналіз організаційної структури спрямований на отримання відповідей на такі запитання:
• Якою мірою існуюча організаційна структура допомагає чи заважає реалізації обраної стратегії?
• На які рівні організаційної структури покладено вирішення визначених завдань під час здійснення стратегії?
Вибір організаційної структури залежить від цілого ряду чинників. Найбільш значущими є наступні:
> розмір та ступінь різноманітності діяльності, які властиві цій організації;
> географічне розташування;
> технологія;
> відношення до організації з боку керівництва та робітників;
> динаміка зовнішнього середовища;
> стратегія, яка здійснюється.
Організаційна структура повинна відповідати розміру організації. Вона не повинна бути складною, якщо не має в цьому потреби. Елементарна структура, якщо один керівник здатний управляти. Якщо він вже не здатний (норма керованості), то з’являється проміжний рівень в управлінні і застосовується функціональна структура. Подальше зростання організації викликає необхідність утворення нових рівнів управління, в результаті чого можуть бути застосовані такі організаційні структури, як:
• дивізійна (тобто як скоординована децентралізація. Наприклад: завод холодильників, завод автомобілів) “продуктова спрямованість”, багатонаціональна корпорація;
• матрична структура, якщо виникають комплексні проекти.
На організаційну структуру впливає:
1. Географічне розташування організації. У випадку, якщо регіони досить ізольовані один від одного, відбувається делегування прав у прийнятті рішень
і, у зв’язку з цим, в структурі з’являються функціональні підрозділи, а якщо вони мають самостійний статус, то застосовують дивізійну структуру.
2.Вплив технології, який полягає в тому, що вона повинна бути такою, щоб дозволяла здійснювати технологічні інновації.
3. Відношення менеджерів до нетрадиційних форм побудови організації. Працівники творчого спрямування схильні до структур, які дають можливість свободи та самостійності. Звичайні працівники тяжіють до традиційних форм організаційних структур.
4. Динамізм зовнішнього середовища. Якщо середовище стабільне, мало змінюється, то структура може бути механічною — мало гнучка; якщо середовище динамічне, то структура повинна передбачати високий рівень децентралізації, наявність великих прав у структурних підрозділів у прийнятті рішень.
Стратегія має великий вплив на вибір організаційної структури. Зовсім не обов’язково змінювати організаційну структуру щоразу, коли організація переходить до реалізації нової стратегії, але обов’язково необхідно встановити, чи відповідає стратегії існуюча організаційна структура, а вже потім вносити зміни, якщо є в цьому потреба.
Звідси висновок: організаційна структура, яка встановлює межі структурних підрозділів та формальні зв’язки між ними, виступає в ролі “хребта” організації, “душею” організації, яка встановлює відносини всередині організації, виступає організаційна культура. Вона виглядає, як цінності, що поділяються членами організації, норми поведінки, вірування та ін.
Вважається, що організаційна культура складається із таких елементів:
» следующая страница »
1 ... 106 107 108 109 110 111112 113 114 115 116 ... 445