Менеджмент організацій

^ поділ праці та спеціалізація;

^ департаменталізація та кооперація;

^ зв’язок в організації та координація;

^ масштаб керованості та контролю;

^ ієрархія організації та її ланцюговість;

^ розподіл прав та відповідальності;

^ централізація та децентралізація;

Поділ праці та спеціалізація. Ефективного та продуктивного функціонуван­ня організації неможливо досягти, якщо один із її членів або одна з її частин роблять усе, чим займається організація, або ж тоді, коли всі її члени або її ча­стини роблять те саме. Тому в будь-якій організації існує поділ праці між її чле­нам або частинами.

Поділ праці в управлінні приводить до створення в організації усе нових і нових видів робіт. В організації вся робота поділяється на окремі ділянки, у рамках яких людина повинна починати і завершувати певний цикл дій, що ут­ворить ту або іншу роботу. Так, наприклад, робота співробітника бухгалтерії може бути охарактеризована як проведення обліку коштів підприємства, що надходять і витрачаються. У той же час усередині бухгалтерії співробітник може спеціалізуватися на розрахунках заробітної плати для робітників підприємства. Це означає, що роботи можуть спеціалізуватися як за функціями, так і по кон­кретному застосуванню цих функцій до вирішення окремих задач.

Департаменталізація та кооперація. Ріст спеціалізації окремих робіт в органі­зації обмежується можливостями по їх координації. Розв’язати цю проблему можна, якщо почати групувати схожі роботи та їх виконавців, тобто почати здійснювати визначене організаційне відокремлення виконавців схожих робіт.

Даний процес організаційного відокремлення називається департаменталі- зацією. За допомогою департаменталізації організація може розширюватися практично безмежно. Прикладом цьому є корпорації-гіганти типу “Аксон”, “Дженерал Моторс”, ІВМ та ін.

Існує багато підходів до групування спеціалізованих робіт в організаціях. Двома головними напрямами, по яких може здійснюватися департаменталіза­ція, є групування робіт навколо ресурсів і групування робіт навколо результату діяльності. Залежно від ступеня орієнтації на той або інший напрямок здійснюється відповідний тип департаменталізації.

Зв’язки в організації та координація. В організації, що складається з багатьох підрозділів, повинна здійснюватися певним чином координація їх діяльності. Дана координація виступає основою структури організації, яку звичайно визна­чають як сукупність стійких зв’язків в організації. Без зв’язків і фактичної взає­модії частин не може бути організованого цілого. Зв’язок є умовою, що визна­чає можливість взаємодії. Зв’язки між частинами організації здійснюються че­рез канали комунікації. Види зв’язків відповідають видам тих відношень між частинами організації, що об’єднують частини в єдине ціле. Зв’язок — це вира­ження відносин, а не якась дія. Зв’язки різняться не тим, що робиться в їхніх рамках, а тим, як реалізуються відносини координації, що, в свою чергу, виз­начається тим, які відносини лежать в основі зв’язку. За допомогою зв’язків в організації здійснюється координація ролей і діяльностей. Ефективна коорди­нація є функцією двох змінних: прав та інформації.

В організації виділяються різні типи зв’язків. Усе залежить від того, який критерій покладено в основу їхньої класифікації. Найчастіше аналізу підда­ються такі пари зв’язків в організації: вертикальні і горизонтальні; лінійні і функціональні; формальні і неформальні; прямі і непрямі.

Вертикальні зв’язки з’єднують ієрархічні рівні в організації і її частинах. Вони формалізуються в процесі проектування організації, діють постійно і зобража­ються на всіх можливих її схемах, відображаючи розподіл повноважень або вказуючи на те, “хто є хто” в організаційній ієрархії. Дані зв’язки слугують ка­налами передачі розпорядницької і звітної інформації, утворюючи тим самим стабільність в організації. У рамках вертикальних зв’язків вирішуються про­блеми влади і впливу, тобто реалізується “вертикальне завантаження” роботи. Звичайно зростання організації супроводжується зростанням вертикальних зв’язків, так що по кількості цих зв’язків можна судити про розмір організації. Сучасна велика промислова організація із сотнями тисяч зайнятих може мати від 7 до 12 рівнів по вертикалі. Вертикальні зв’язки є єдиним типом зв’язків у рамках лінійної департаменталізації. Вони відіграють важливу роль у здійсненні функціональної і продуктової департаменталізації, але при цьому доповнюють­ся горизонтальними зв’язками.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 108 109 110 111 112 113114 115 116 117 118  ... 445