Інвестознавство

Існують варіанти одночасного використання кількох механізмів консолідації капіталу:

•      спільно відкриваються акціонерні компанії (центральна компа­нія групи, торговий дім та ін.);

•      частина активів учасників групи передається в довірче управлі­ння центральній компанії;

•      формуються спеціалізовані централізовані фонди групи;

•      концентрація ресурсів підвищується за допомогою кредитів;

•      одні члени групи беруть участь в капіталі інших.

Для модернізації виробничого процесу принципового оновлення його технологічної бази потрібні великі інвестиції. Нині в умовах відносно високої концентрації виробничих потужностей на окремих підприємствах концентрація капіталу у вітчизняній економіці ще не досягла рівня, який дав би змогу фінансувати масштабні інвестиційні проекти, у тому числі програми НДДКР.

Узагальнений склад промислово-фінансової групи подано на рис. 12.12.

Рис. 12.12. Склад ПФГ

Тим часом, за експертними оцінками, здатність ефективно кон­курувати на світовому ринку мають лише компанії (чи їх групи) з обо­ротом кілька десятків мільярдів доларів. Тому за можливостями кон­центрації капіталу найбільші українські компанії значно поступають­ся провідним зарубіжним диверсифікованим ПФГ.

Важливим джерелом ресурсного забезпечення інвестицій є інтен­сифікація використання наявного економічного потенціалу. Основ­ними факторами підвищення віддачі від наявних виробничих фондів є такі:

•      економія на витратах за рахунок кооперації в постачальницько- збутовій та маркетинговій діяльності, зниження потреби в оборотних коштах;

•      підвищення конкурентоспроможності у зв’язку із зміцненням партнерських відносин між технологічно-пов’язаними підприємства­ми.

При цьому істотним є поліпшення ритмічності виробництва як фактора, який розширює можливості збуту продукції на внутрішньо­му та зовнішньому ринках.

Орієнтація на використання додаткових виробничих потужнос­тей та економія матеріальних та фінансових ресурсів, що виникають внаслідок внутрішньо групової кооперації, відіграє особливу роль у функціонуванні власного фінансового механізму ПФГ. Ця роль по­в’язана з реалізацією таких дій:

•      виявлення ефекту кооперації;

•       консолідації цього ефекту з урахуванням інтересів учасників ПФГ та його використання для фінансування інвестиційної активності групи;

•      розподілу віддачі від цих інвестицій;

•      послаблення податкового тиску на отримані додаткові ресурси.

Для економії оборотних коштів і маневрування податковим на­вантаженням великі можливості дає застосування трансферних цін.

Результати зусиль ПФГ щодо концентрації капіталу для розв’я­зання проблем стабілізації виробництва та його технологічного онов­лення здебільшого залежать від того, якою мірою вдасться залучити до цього ресурси найсамостійніших, з фінансового погляду, галузей вітчизняної економіки.

Промислово-фінансові групи, концерни, холдинги, конгломера­ти та консорціуми, а також інші структури асоціативного типу, які ба­зуються на внутрішніх договірних відносинах, є своєрідним каркасом економіки провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому. Створення ПФГ в Україні сприятиме виявленню економічних пріоритетів, зміцненню господарських зв’язків, підвищенню міцності

промисловості та розвитку фінансової сфери, підвищенню конкурен­тоспроможності українських підприємств і виходу їх на світовий ри­нок, розвитку підприємств стратегічної орієнтації шляхом їх інвесту­вання та реструктуризації.

Запитання і завдання

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 216 217 218 219 220 221222 223 224