Ефективність державного управління в контексті євроінтеграції України

“TASIS” програма (TASIS Programme) — програма Європейського Со­юзу на допомогу новим незалежним державам Східної Європи і Цент­ральної Азії (колишні республіки Радянського Союзу, крім країн Балтії) в перехідний період. Розпочалася 1991 року; до 2003 року включала і Мон­голію. Сприяє передаванню знань і умінь; фінансує різноманітні проек­ти з надання консультативної допомоги, професійної виучки, допомоги у створення правової та нормативної бази, налагодження партнерських сто­сунків, створення нових і реорганізації наявних інститутів. Програма “TASIS” фінансує проекти в різних сферах, а саме: інституційна, правова

і адміністративна реформа; розвиток приватного сектора і підтримка еко­номічного розвитку; пом’якшення соціальних наслідків перехідного пе­ріоду; охорона довкілля та управління природними ресурсами; розвиток села та ядерна безпека.

Твіннінг (програми інституційної розбудови—twinning) — головний інстру­мент у процесі побудови інституцій в рамках РНАКЕ, який використо­вується з травня 1998 року. Він полягає у використанні співпраці між органами державного управління і публічними організаціями в країнах- кандидатах у члени Європейського Союзу та їх відповідниками в держа­вах-членах ЄС. У рамках твіннінгу експерти з держав-членів ЄС впро­довж 12 місяців працюють у відповідних установах, міністерствах держа- ви-кандидата в якості радників проектів, пов’язаних з транспозицією та імплементацією правового доробку Співтовариств у визначеній галузі. Мета твіннінгу—побудова інституційної розбудови при запровадженні правового доробку Співтовариств донаціонального законодавства краї- ни-кандидата.

“ТЕМПУС” програма (TEMPUS) — схема співпраці між країнами ЄС

і країнами—партнерами в галузі вищої освіти. ТЕМПУС — транс’євро­пейська програма взаємообмінів між університетами (Trans-European Mobility Programme for University Studies, TEMPUS), розпочалася 1990 року на підтримку реформи вищої освіти в країнах Центральної та Східної Європи; відтоді вона тричі оновлювалась (“ТЕМПУС ІІ”, “ТЕМ­ПУС Kbis” і “ТЕМПУС ІІІ” — на 2000—2006 рр.). Нині до країн-партнерів ЄС у цій програмі входять західнобалканські країни, країни Східної Євро­пи та Центральної Азії (так звані “країни ‘TASK”) і країни Середземно­мор’я.

Транс’європейські мережі (Trans-European Networks, TEN) — концепція, яка виникла наприкінці 1980 року у зв’язку з програмою єдиного ринку. Щоб забезпечити функціонування великого ринку та свободу пересуван­ня товарів, капіталів, людей і послуг потрібні добре розвинені національні й регіональні транспортні й комунікаційні мережі, пов’язані між собою сучасною та ефективною інфраструктурою. Трансєвропейські мережі (ТЄМ) охоплюють три сфери:

•    транспортні ТЄМ: автомобільні та комбіновані перевезення, водні шляхи та морські порти, швидкісна європейська залізниця. До цієї ж ка­тегорії відносять інформаційні системи керування транспортом, наприк­лад, нова супутникова система визначення географічного місцеположен­ня “Галілео”;

•    енергетичні ТЄМ: електро—та газопостачання. Головною метою в цій галузі є створення єдиного енергетичного ринку та безпека постачання;

•    телекомунікаційні ТЄМ: сприяють широкому поширенню елект­ронних послуг на базі телекомунікаційних мереж. Вони є стрижнем ініціа­тиви “Інформаційне суспільство для всіх” у рамках програми “Електрон­на Європа”.

Угода про Європейський Союз заклала законодавче підґрунтя транс- європейських мереж, як ключового елемента створення єдиного ринку та зміцнення економічної і соціальної згуртованості. З огляду на ці завдан­ня, Співтовариство розробляє директиви, в яких визначає цілі; пріорите­ти; проекти, що являють собою спільний інтерес; та широкий спектр за­ходів у трьох відповідних секторах (транспорт, енергетика і телекомуні­кації). На період 2000—2006 років бюджет, передбачений на проекти ТЄМ становить 4,6 мільярда євро, до яких слід також додати внески з Євро­пейського фонду регіонального розвитку, Фонду згуртованості, Євро­пейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фон­ду. “ФАРЕ” програма (Phare) - один з трьох фінансових інструментів Європейського Союзу (разом з “САПАРД” та “ІСПА”) на допомогу краї- нам-кандидатам з Центральної та Східної Європи у підготовці до вступу в ЄС. Започаткована 1989 року; спочатку стосувалася лише Польщі й Угор­щини (звідки й назва — абревіатура з початкових букв “Poland Hungary: Action for Restructuring ofEconomies”), наразі поширюється на десять країн, зокрема вісім нових держав-членів (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Сло­ваччина, Словенія, Угорщина та Чехія), а також Болгарію та Румунію. До

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 218 219 220 221 222 223224