Економічна теорія

2)    монополізований (від “монополізація”, що в перекладі з грецької—“один продаю”) — ринок, на якому крупні підприємства, монополістичні об’єднан­ня підприємств (картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати, тощо), які виробляють переважну кількість певного товару, мають змогу обмежувати конкуренцію і таким чином впливати на процес ціноутворення (“диктатури ціни”) і як результат—отримувати високі (монопольні) прибутки; основними причинами виникнення концентрації виробництва та капіталу, що веде до усус­пільнення виробництва та праці, до еволюції власності (від приватної до ко­лективної);

3)    олігополістичний (від “олігополія”, що в перекладі з грецької — “небага­то, кілька продано”) — ринок, на якому панують кілька фірм, монополістич­них об’єднань, які займають провідне місце у виробництві продукції в більшості галузей промисловості; за своїм змістом олігополію можна розглядати як по-

єднання монополії і конкуренції, де конкуренція обмежена діями найкрупні­ших корпорацій; на такому ринку, як правило, ціни встановлює наймогутніша монополія, а інші орієнтуються на неї;

4)    змішаний — ринок, на якому має місце певне співвідношення вищезаз­начених ринків.

В залежності від співвідношення попиту та пропозиції ринок поділяють

на:

1)    збалансований — ринок, на якому підтримується певна за загальним об­сягом, структурою, асортиментом та якістю товарів відповідність між попитом та пропозицією; в умовах такого ринку забезпечується безперервна реалізація запропонованих товарів, а також найбільш повне задоволення платоспромож­ного попиту;

2)    незбалансований — ринок, на якому відсутня відповідність між попитом і пропозицією, баланс між ними відсутній.

В свою чергу, незбалансований ринок можна поділити на:

1) ринок покупця, коли на ринку пропозиція перевищує попит і ринок про­давця, коли попит перевищує пропозицію.

За видами або групами товарів, які реалізуються на ринку і задовольняють ті чи інші потреби, даний ринок може розглядатися як:

1)   ринок продовольчих товарів;

2)    ринок непродовольчих товарів;

3)   ринок взуття, одягу, господарчих товарів;

4)    ринок автомобілів;

5)   ринок радіо-, відеотехніки;

6)   ринок комп’ютерної техніки;

7)   ринок послуг (матеріальних і нематеріальних) тощо.

Залежно від ступеня втручання держави в процеси ринкових відносин ри­нок можна розглядати як:

1)   ринок регульований, тобто ринок, відносини якого чітко і достатньо регла­ментовано регулюються державою на підставі чинного законодавства;

2)    ринок нерегульований, тобто такий, на який держава істотно не впливає (вільний ринок).

За територіальною ознакою ринок може розглядатися як:

1)    ринок місцевий (регіональний), тобто ринок, обмежений певною терито­рією (містом, областю, кількома областями); такий ринок може створюватися як на підставі адміністративного поділу місцевості, так і за іншими ознаками, що об’єднують території;

2)    ринок національний, який являє собою сукупність всіх елементів ринків, структури та інфраструктури у взаємозв’язку і взаємодіє в межах певної держави;

3)    ринок світовий (міжнародний або зовнішній) — ринок, якому притаманні стійкі торговельні відносини між державами в межах міжнародного (світового) 118

співтовариства, що обслуговують міжнародний поділ праці; цей ринок являє собою сукупність національних ринків окремих держав, пов’язаних між собою міжнародним поділом праці; відносини в межах світового ринку регулюються угодами на міждержавному та міжурядовому рівнях відповідно до чинного за­конодавства (в Україні такі відносини регулюються Законом України “Про зов­нішньоекономічну діяльність”

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 86 87 88 89 90 9192 93 94 95 96  ... 384