По-дев’яте, ринок інформації, об’єктами якого є певна сукупність економічних відносин з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її продажу кінцевому споживачу. Інформація — рідкісне благо, від якості та ємності якого залежить правильність прийнятого рішення, а останнє може істотно вплинути на результати господарської діяльності підприємства (фірми). Недарма кажуть, що той, хто володіє інформацією, володіє і ситуацією.
По-десяте, ринок озброєнь та військової техніки — ринок специфічного товару, який використовується за певних умов, обставин та з певною метою. Виробництво зброї та військової техніки відіграє суттєву роль в економіці найбільш розвинутих і провідних країн світу. На території України знаходяться близько 40% підприємств, які належали до військово-промислового комплексу (ВПК) колишнього СРСР, і по виробництву деяких видів озброєння і військової техніки (танки, ракетоносії, військові транспортні літаки, ін.) вона займає провідні позиції, а тому має можливість за обсягом реалізації цієї продукції увійти до першої п’ятірки держав-експортерів серед країн світу.
В свою чергу, діяльність та розвиток цієї чи іншої з вищезазначених ланок ринкової системи, а також ринку в цілому неможливі, якщо не буде створена притаманна цьому ринку інфраструктура (в перекладі з латинської — те, що перебуває поза структурою), тобто сукупність різноманітних установ, які забезпечують безперебійне багаторівневе, достатньо ефективне функціонування господарських взаємозв’язків, взаємодію суб’єктів ринкової економіки і регулюють в її межах рух товарно-грошових потоків.
Виходячи зі змісту визначення ринкової інфраструктури, можна дійти висновку, що вона:
1) може функціонувати як на мікро, так і на макрорівні;
2) виконує певні функції;
3) має за мету забезпечити безперебійне, ефективне функціонування всієї ринкової системи.
Інфраструктура як підсистема ринкової системи складається з ряду елементів, до яких відносять:
1) інститути, орієнтовані на переважну взаємодію або з товарними (торговельна мережа, товарні біржі, ін.) або з грошовими потоками (їх обслуговують фінансово-кредитні інститути та фонди);
2) інформаційні мережі і потоки, а також інститути, що їх забезпечують;
3) законодавство, яке регулює функціонування окремих ланок ринкової структури та інститутів інфраструктури (воно забезпечує певні “правила гри” в умовах ринкової економіки);
4) рівень ринкового мислення населення.
Інакше кажучи, розглядаючи зміст ринкової інфраструктури, слід виділити чотири складові:
1) інституціональну;
2) інформаційну;
3) нормотворчу;
4) ментальну, які тісно взаємопов’язані між собою.
Розглянемо детальніше окремі інститути (інституціональна складова інфраструктури), бо вони відіграють вирішальну роль у цій підсистемі.
Передусім, це—біржі (в перекладі з латинської — “гаманець”), які слід розглядати як постійно діючий ринок, де здійснюються операції:
— товарні біржі — з оптової реалізації засобів виробництва або предметів споживання, які, в свою чергу, поділяються на універсальні і спеціалізовані (правовий статус товарних бірж визначається законом “Про товарну біржу”
— ;
— валютна біржа — купівля-продаж за гривні іноземних валют (доларів, дойчмарок, фунтів стерлінгів, європейської валюти—“євро”ін.) відповідно до попиту та пропозиції на ці види валют, функції такої біржі виконує Українська міжбанківська валютна біржа, за результатами торгів на цій біржі Національний банк України встановлює курс гривні стосовно до іноземних валют;
— фондова біржа—попит і пропозиція цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу (правовий статус фондової біржі визначається законами “Про цінні папери і фондову біржу”
» следующая страница »
1 ... 83 84 85 86 87 8889 90 91 92 93 ... 384