Економічна теорія

 4. Механізм дії ринкової економіки, її закони

Поняття “механізм ринкової економіки” охоплює сукупність форм, методів, важелів використання законів ринкової економіки, тобто для з’ясування сутності

ринкового механізму треба, спираючись на такі провідні категорії товарного гос­подарства як вартість, ціна, попит, пропозиція, конкуренція визначити зміст та характер дії законів ринкової економіки, їх спрямованість на узгодження інте­ресів господарюючих суб’єктів ринкової системи з інтересами суспільства.

При цьому треба виходити з того, що такий закон діє не сам по собі, а у взаємодії з іншими. Це значно ускладнює розуміння самого процесу його дії, характеру зв’язку з іншими, а також оцінку результатів дії.

Провідну роль у процесі функціонування ринкового механізму відігра­ють ціни, під впливом динаміки дії яких відбуваються зрушення попиту, про­позиції, складається на ринку певна кон’юнктура, в т.ч. врівноважена. Умо­ви ефективного функціонування ринкового механізму ті ж самі, що й ринку в цілому, і про ці умови вже йшла мова вище (плюралізм форм власності, в т.ч. обов’язкова наявність приватної, їх рівноправність, економічна свобо­да господарюючих суб’єктів, конкурентне середовище, переважно вільні ціни та ін.).

Розглянемо зміст законів, задіяних у ринковому механізмі, та з’ясуємо ха­рактер їх дії.

Передусім, це, безперечно, закон вартості, який, як і будь-який інший за­кон, відбиває об’єктивні, істотні (внутрішньо необхідні), постійні (сталі) зв’язки між суспільно необхідною працею і цінами на товари (послуги) і діє як у сфері виробництва, так і в сфері обігу (на ринку).

В сфері виробництва вимога закону вартості полягає в тому, що вартість виробленого товару (послуги) має формуватися на підставі не індивідуальних, а суспільно необхідних витрат праці; в сфері обігу цей закон вимагає, щоб обмін мав еквівалентний, тобто рівноцінний характер.

Якщо, виходячи із зазначених вимог, характеризувати напрямки дії зако­ну вартості, то він:

1)   виражає зв’язки між індивідуальним і суспільно необхідним часом, спря­мовуючи товаровиробника знижувати рівень витрат індивідуального часу (сфера виробництва);

2)    впроваджує обмін товарів (послуг) відповідно до кількості та якості зат­раченої на них суспільно необхідної праці (сфера обміну);

3)    відбиває зв’язки між виробниками одного виду товару (послуг) через конкуренцію, коли здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого (сфера виробництва);

4)    вказує на наявність сталого зв’язку між попитом і пропозицією (сфера обміну);

5)    виражає зв’язок між працею товаровиробника у минулому (в момент виробництва товарів) і теперішніми умовами, внаслідок чого вартість товарів (послуг) зумовлюється не тим робочим часом, який витрачено на їх виробниц­тво, а тим, який витрачається на їх відтворення (сфера виробництва);

120

6)    відбиває зв’язки між вартістю і цінами і тому, слід визнати, що він керує рухом цін, бо ринковий попит та пропозиція перетворюють вартість на ціну, а це означає, що закон вартості діє на ринку вже як закон цін (сфера обігу).

Виходячи із зазначеного, закон вартості виконує такі функції:

—  регулює виробництво товарів і послуг;

—  стимулює розвиток продуктивних сил суспільства;

—   зумовлює диференціацію, розшарування виробників (одні стають ба­гатшими, інші—банкрутують).

В свою чергу, механізм дії закону вартості базується на відхиленні ринко­вих цін вартості під впливом попиту та пропозиції. Тож доцільно з’ясувати зміст і місце цього закону в ринковому механізмі.

Закон попиту та пропозиції відбиває взаємозалежність між кількістю то­варів (послуг), які хоче купити споживач, і обсягом товарів (послуг), які в да­ний час пропонує виробник. Проте, дія закону попиту та пропозиції відбуваєть­ся насамперед під впливом цін, їхнього рівня, бо чим вищі ціни, тим менше буде реалізовано товарів (послуг) і навпаки, тобто тут має місце зворотна за­лежність між рівнем цін і попитом. Підвищення цін спонукає товаровиробни­ка збільшувати обсяги виробництва (пряма залежність між рівнем цін і обся­гом пропозиції). Коли ж відбувається зниження цін на товари (послуги), то це спонукає споживачів до здійснення додаткових покупок, але водночас не сти­мулює виробника до збільшення обсягів виробництва.

 

« Содержание


 ...  93  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я