Під час звільнення працівника рекомендується провести з ним бесіду з метою розкриття причин його звільнення, якщо він не звільнюється через скорочення чисельності персоналу підприємства, зміни у штатному розписі або за вашим «проханням». Завдання полягає у тому, щоб з’ясувати, по- перше, що треба зробити, щоб цей працівник залишився на підприємстві, якщо він звільняється з власної ініціативи, адже нині так важко підібрати необхідного фахівця на задану посаду
- і це не зважаючи на переповнений і величезний ринок праці. По-друге, знайти шляхи для поліпшення своєї роботи, стилю і методів керівництва, застосовуваних вами прийомів і дій. Дати змогу замислитися такому працівникові над питаннями взаємовідносин, охарактеризувати вас як керівника, з’ясувати інші питання, що цікавлять вас. Якщо працівник звільняється з роботи через скорочення, тоді вам тим більш необхідно провести з ним роз’яснювальну роботу щодо причин такого скорочення на підприємстві. Проте, працівник вам буде вдячніший, якщо ви запропонуєте йому альтернативне місце роботи.
Бесіду найкраще проводити, налаштувавшись на позитивний, зрозумілий обом сторонам лад. Метою мають виступити корисні узагальнення для кожного співрозмовника і такі результати, які влаштовуватимуть обидві сторони. У центр розмови ставте людину, а не ситуацію. Прислухайтесь до загальнолюдських цінностей, які говоритимуть всередині кожного з вас. Лише за таких умов ви завжди досягатимете успіхів.
4.2. ПРАВИЛА ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ
Питання довіри і подальше делегування повноважень завжди поставали і постають нині практично перед кожним власником підприємства.
Головний недолік менеджменту в Україні - це неможливість делегувати повноваження і відповідальність. Не позбавившись цього недоліку, неможливо розвивати бізнес. Самотужки менеджерові зробити все - нереально.
Головним бар'єром на шляху передачі повноважень власником підприємства найманому керівнику є довіра (чи не довіра). Точніше, її відсутність у власника стосовно претендентів на керівну посаду. І його можна прекрасно зрозуміти - віддавати в чужі руки кермо влади власною компанією - справа нелегка і відповідальна. Необхідно, щоб ці руки були «чистими» і професійними.
Тип власників підприємств «ліберали», віддають найманим менеджерам майже все керівництво компанією, залишають за собою лише фінансовий контроль. А оскільки власник здійснює фінансовий контроль, менеджер підприємства повинен мотивувати свої витрати. Наприклад, менеджер хоче спрямувати якусь частину прибутку на розвиток, для цього він повідомляє власника про це і детально розписує, на що йому потрібні кошти, тобто складає кошторис. Після цього власник (це, до речі, може бути і спостережна рада) розглядає його пропозиції.
До того ж, найманий менеджер може підбирати собі всю команду, крім деяких посадових осіб, наприклад, свого заступника чи фінансового директора. Тоді менеджер постійно відчуває над собою контроль, не розслаблюється і працює якісніше, чого від нього і вимагають, довіряючи йому.
Уся відповідальність за діяльність підприємства чи підпорядкованої ділянки роботи лягає на менеджера. Принцип: «хочеш свободи дій - відповідай за ці дії».
У вмілого керівника компанії всі функції розподілені - кожен начальник відділу відповідає за свою ділянку. Керівник (директор) лише контролює процес, іноді піддаючи його коригуванням.
Насьогодні в Україні працюють багато іноземних компаній. Тут вони мають представництва, призначають топ-менеджера. Ще декілька років тому у нас не було жодного вітчизняного топ- менеджера - усі були ставленики з-за кордону. Причина - недовіра нашим менеджерам і неможливість максимального делегування повноважень управління представництвом через постійний контроль: за всім ходом управління, за стилем управління, притаманним усій компанії, за традиціями компанії, за манерою ставлення до клієнтів і співробітників тощо. Якщо в компанії топ-менеджеру виділяють частку на підприємстві - це правильний підхід. Завданням топ-менеджера є правильно розпорядитись виділеною часткою. Саме тоді він на своїй шкурі відчуває життя підприємства і зацікавлений у його розвитку і процвітанні. Сьогодні вже з’явилися професійні вітчизняні топ- менеджери, яких змогли призначити на відповідні місця власники закордонних компаній. Справа у довірі - довірі при делегуванні повноважень управління. На жаль, сфери в яких працюють топ-менеджери - це, як правило, підакцизні товари (тютюн, алкоголь). Необхідно, щоб вітчизняні професійні менеджери зайняли відповідне місце на вітчизняному ринку відповідно до своїх здібностей, досвідом і професіоналізмом.
» следующая страница »
1 ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103 ... 171