Приймаючи нового працівника на роботу багато що вирішує так звана «перша хвилина».
Існує п’ять золотих правил. Досвідчені консультанти чи менеджери з кадрів, які частіше за все проводять інтерв’ю, досить часто роблять висновки про ділові якості кандидата. Нічого особливого вони для цього не застосовують - просто фіксують жести кандидата, його манеру поведінки, те, як він зайшов, присів. Завдання працівника, якого приймають на роботу, - із першої хвилини показати співбесіднику, що він має справу з впевненим професіоналом, який знає собі ціну:
1. На інтерв’ю краще не запізнюватись, бажано прийти на 5 - 10 хв. раніше.
Якщо ж ви запізнилися, не виправдовуйтесь. Боязливі люди сором’ язливо просять вибачення, детально пояснюючи причини, а впевнена у собі людина вибачиться коротко і спокійно.
2. Коли заходите до службового приміщення - краще не стукати.
У побуті це вважається нормою ввічливості, а у службовому оточенні прийнято думати, що у двері стукають знову ж таки боязливі люди. Коли заходите до кабінету, закривайте двері, дивлячись на того, із ким доведеться вести бесіду.
3. Іноді у кабінеті, де відбувається співбесіда, стоїть один єдиний стілець для кандидата. Він може бути розташований не дуже зручним для претендента способом.
Наприклад, можна опинитись до інтерв’юера боком, тоді як
у профіль претендент виглядає не дуже гарно. Не слід стидатися повернути його так, як зручно. Одночасно «просигналізувати», що ви - упевнений у собі, ініціативний кандидат. Той, хто послушно сідає на незручне місце, сприймається як занадто уступлива людина зі слабкими організаторськими здібностями.
4. Сумку краще повісити на спинку стільця чи поставити на підлогу. Це звільняє руки і надає більш впевненого вигляду.
5. Пам’ятайте ім’я і посаду інтерв’юера, як свої власні.
Люди не люблять, коли плутають їхні імена. Заходячи до кабінету, назвіть свої ім’я та прізвище, а потім запитайте: «Ви - Василь Івасенко, менеджер із кадрів?». Можливо, у цьому офісі прийнято використовувати звернення по-батькові - цю деталь краще з’ясувати завчасно. Якщо співбесіда відбувається у кадровій агенції, ви, швидше за все, не будете знати імені інтерв’юера завчасно. Він представиться сам на початку бесіди, і тут уже не пропустіть його ім’я повз вуха.
Є 10 основних причин, за якими потенційний працедавець розчаровується у кандидаті (у порядку зменшення значимості):
1. Жалюгідний чи такий, що не відповідає обставинам, зовнішній вигляд.
2. Манери всезнайки.
3. Слабкий голос, погана дикція, провінційний акцент.
4. Нещирість.
5. Відсутність інтересу й ентузіазму.
6. Недостатність такту, незнання ділового етикету.
7. Агресивна, наступальна поведінка.
8. Надмірна повільність, заторможеність реакцій.
9. «Риб'яче» рукопожаття.
10. Нерішучість.
Під час прийому на роботу, звичайно, буде враховуватись і так званий особистісний чинник: якщо керівник є трудоголіком, то людина, яку приймають на роботу, повинна «витримувати темп» такого керівника. І, відповідно до цього, вести себе належним чином. Якщо керівник «горить» роботою, люди повинні не лише це розуміти, вони мають діяти так само. На роботі не повинно бути такого: прийшов для того, щоб відмітитися. А працювати, і ще раз працювати. Звичайно, не всі можуть витримати такий темп, можуть, навіть, звільнитися. Але, як це буває, потім повертаються. Це потрібно враховувати, стаючи до роботи.
На жаль, на підприємствах трапляються випадки, коли показник плинності кадрів починає зростати у гірший бік. У цьому випадку, причини можуть бути як матеріального, так і нематеріального характеру. До матеріальних належать низька заробітна платня, низький відсоток премії або її повна відсутність, зарплата нижча за прожитковий мінімум, а іноді, навіть, і за мінімальну зарплату, встановлену в законодавчому порядку (що дуже часто зустрічається в Україні). До нематеріальних - важкі стосунки у колективі, стиль керівництва та його помилки і недоліки, нерозуміння з боку оточення, відсутність всіляких моральних стимулів тощо.
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 171