Перевірено, що успіх будь-якого підприємства на 85 % залежить від бажання людей працювати, а також їх взаємовідносин і вміння спілкуватися. Менеджеру будь-якого рівня потрібна практична психологія, вміння використовувати знання різних психологічних дисциплін у своїй практичній діяльності та різноманітних життєвих ситуаціях. Щоб ефективність оволодіння знаннями, в тому числі і психологічними, була високою, керівник повинен прийти до розуміння необхідності (праксеологічний підхід). Процес навчання, який краще відразу поєднувати з практикою, має стати внутрішньою потребою, важливою позитивною мотивацією навчання.
Менеджер сьогодні повинен вміти активно застосовувати у роботі базові теоретичні знання на практиці. До практичних навичок слід обов’язково віднести вміння досконало володіти професійним діловим писемним мовленням, монологічним та діалогічним мовленням і спілкуванням. Адже основною функцією першого є досягнення домовленості між двома зацікавленими сторонами (особами, підприємствами, організаціями), що характеризується певними стилістичними рисами такими як: предикативність ділового мовлення, тенденція до скорочення мовних засобів, переважна роль імен та використання великої кількості словосполучень. Тобто, залежно від конкретної ділової ситуації, слід дотримуватися рис офіційності, точності (однозначності), ясності (логічної послідовності), стандартності.
Для практичного застосування менеджменту і менеджерських навичок нині застосовують поняття як «бенчмаркинг».
Бенчмаркинг означає запозичення методів управління інших підприємств, які успішно працюють за допомогою цих самих методів, після того, як шляхом порівняння з іншими сферами підприємницької діяльності чи конкурентами було виявлено слабкі сторони власної фірми.
Іншими словами, бенчмаркингом називають цілеспрямовані пошуки вдалих прикладів організації роботи успішних компаній, вивчення цих феноменів і використання їх у себе.
Використовуючи бенчмаркинг, компанії вчаться на прикладах не лише конкурентів, а й успішних фірм, які працюють в інших галузях. При цьому збирається, як правило, відкрита інформація, і це не шпіонаж. Доволі часто компанії, які не змагаються на ринку, добровільно обмінюються досвідом.
Користь від бенчмаркингу очевидна - запозичуючи чужий досвід, можна вдосконалювати власну справу, не набиваючи власних шишок. Вам не доведеться витрачати час на експерименти, замовляти соціологічні, маркетингові та інші дослідження тощо. Бізнес може стати більш прибутковим. Ви менше ризикуєте, оскільки спираєтесь не лише на своїх спеціалістів.
При всіх позитивах бенчмаркингу не слід забувати прислів’я: “Що одному добре, то іншому - погано”. Тому, перш ніж копіювати інших, подумайте, чим це може закінчитись для вас.
До речі, більшість вітчизняних компаній давно займаються чимось спорідненим бенчмаркингу, просто вони не знайомі із самим терміном. Оскільки всі вони так чи інакше приглядались до діяльності конкурентів, їхньої продукції, послуг, стосунків з клієнтами і постачальниками, оцінюючи їхні затрати і прибуток.
Роботу з інформацією при бенчмаркингу можна поділити на п ’ять етапів. Значно полегшити вам життя може взаємна домовленість про обмін інформацією з компанією-партнером. Звичайно, на практиці більшість компаній ставляться до таких
пропозицій з підозрою. Тобто, в гіршому випадку вам доведеться працювати самостійно.
Перший етап:
1. Слід вирішити, що саме ви будете поліпшувати у своїй фірмі.
2. Обрати критерії, за якими будете оцінювати «зразкову» кампанію.
3. Обрати точку зору, з якої будете оцінювати чужі успіхи (керівника чи клієнта).
Другий етап: пошук кампаній, які підходять як приклад. Вони мають бути не лише успішними, а й не зацикленими на секретності. Інакше, як ви зможете порівнювати результати.
» следующая страница »
1 ... 83 84 85 86 87 8889 90 91 92 93 ... 171