Всі засоби виробництва постійно знаходяться в русі і здійснюють кругообіг. Послідовне повторення стадій кругообігу характеризується оборотом капіталу. Важливим показником обороту капіталу виступає його послідовна заміна. Приміщення, будівлі функціонують багато років, тобто ця частина капіталу обертається досить повільно. Частина капіталу, вкладена в машини і обладнання також обертається, але швидше, тому що функціонує в процесі виробництва протягом кількох виробничих циклів. При кожному обертанні частина авансованої вартості переноситься в амортизаційний фонд, який у подальшому дозволить провести просте відтворення капіталу. В економіці використовуються такі системи нарахування амортизації:
— зростаюча амортизація, при якій у перші роки експлуатації амортизаційні відрахування невеликі, а в подальші роки їх величина зростає;
—лінійна або рівномірна амортизація, при якій вартість об’єкта рівномірно розподіляється протягом терміну служби об’єкта;
— зменшуюча амортизація, або метод залишку, при якому норма амортизації застосовується до балансової вартості об’єкта на кінець попереднього року.
Існують такі способи оцінки основних фондів:
1) повна первісна вартість основних фондів — це їх вартість у момент придбання плюс витрати на доставку, монтаж, податки та гонорари. Якщо фонди придбані за бартером або трансфертами в натурі, їх оцінка проводиться за розрахунковими цінами;
2) залишкова вартість основних фондів — це первісна вартість, яка зменшується на величину фізичного зносу;
3) відновна вартість основних фондів — це оцінка основних фондів у поточних цінах;
4) залишкова відновна вартість основних фондів—це вартість, яка зменшується на величину зносу.
Для поповнення основного капіталу підприємства проводять амортизаційні відрахування, які утворюють амортизаційний фонд. Сума амортизації за рік визначається за формулою:
. Ф + К - Л
А =
Т
де: Ф—повна початкова вартість основного капіталу;
К—вартість проведеного капітального ремонту;
Л — ліквідаційна вартість;
Т — нормативний термін дії основних фондів.
Норма амортизації обчислюється відношенням річної норми амортизації до повної початкової вартості основних фондів, або до їх балансової вартості.
Н = — х100 Ф
де: Н — норма амортизації.
Якщо величину норми амортизації брати від балансової вартості основних фондів, то одержимо зменшуючу амортизацію. Такий метод називається методом постійного відсотка:
Упродовж періоду експлуатації вартість об’єктів змінюється. Балансова вартість — це вартість об’єктів з урахуванням переоцінки основних засобів підприємства. Проводять переоцінку основних фондів за діючими в сучасних умовах цінами, які відповідають відновній вартості на початок року. Перерахунок проводиться на основі індексів зміни цін на основні засоби або на основі ринкових цін відповідних видів основних засобів на момент переоцінки.
При ринкових відносинах використовується ще один вид вартісної оцінки основних фондів, яка називається ринковою вартістю. Зазначена вартість відображає можливу ціну продажу об’єктів основних фондів з урахуванням їх реального стану, фізичного і морального зносу та можливого доходу від експлуатації.
» следующая страница »
1 ... 92 93 94 95 96 9798 99 100 101 102 ... 201