І саме у цьому контексті погляди класика кейнсіанства є актуальними для ситуації в Україні, де також тільки започатковується процес становлення строкових ринків. Однак подальше ознайомлення з розвитком сучасних досліджень та функціонування зарубіжних ф’ ючерс- них ринків дає можливість стверджувати, що лише на вивченні цих праць не можна зосереджуватися. В останні п’ ятдесят років створено нові концепції ціноутворення ф’ючерсних цін, які успішно впроваджуються у торговельні стратегії, причому ці стратегії використовують на інших секторах фінансових ринків та в інвестиційній діяльності.
Ф’ ючерсними контрактами торгують лише на ф’ ючерсних біржах. Торгівля має певні спільні риси, а в дечому відрізняється від торгівлі цінними паперами та небіржовими опціонами. Існують ринкові, лімітні та стоп-замовлення на укладання стандартизованих ф’ючерсних контрактів з визначеними видами сільськогосподарської сировини, відсотковими ставками, кольоровими та коштовними металами, нафтою та продуктами її переробки, індексами акцій ф’ючерсних і фондових бірж та валютою. Члени ф’ючерсної біржі можуть виступати як біржовими брокерами, що виконують замовлення клієнтів, так і біржовими трейдерами- торговцями, які можуть утримувати позицію покупця або продавця певний період часу, намагаючись купувати дешевше та продавати дорожче.
Оскільки ф’ючерсні контракти є не що інше як купівля-продаж зобов’язань на поставку-прийомку активів у майбутньому за цінами або курсами, погодженими в момент укладання угоди, обидві сторони такого контракту мають однакові права та обов’язки (вони при укладанні вносять гарантійні депозитні або маржеві внески згідно вимог конкретних бірж та асоційованих з ними Розрахункових палат). Після укладання ф’ючерсного контракту сторони реєструють його в Розрахунковій (кліринговій) установі, а після цієї процедури не вважаються пов’язаними один з одним зобов’ язаннями поставити-прийняти актив, другою стороною для кожного з них виступає ця установа.
Для забезпечення цілісності ринку та захисту розрахункових палат від втрат передбачено крім початкових депозитних або маржевих внесків (операційної маржі) здійснювати щоденний кліринг рахунків продавців та покупців контрактів і виконання вимог щодо внесення варіаційної маржі при негативних змінах цін або курсів. За умови небажання утримувати збиткову позицію сторона ф’ючерсного контракту може ліквідувати її через укладання оберненої (офсетної) угоди, а саме через продаж куплених або купівлю проданих зобов’язань за цінами або курсами, діючими на момент його ліквідації.
Процес щоденного клірингу означає, що зміни цін на ф’ючерсні контракти реалізуються одразу, а враховуючи той факт, що розмір операційної маржі не перевищує 2-10% вартості контрактів, втрати та виграші можуть бути значними, причому за умови падіння цін виграє той, хто зайняв “коротку («short»)” позицію продавця за рахунок того, хто зайняв “довгу («long») ” позицію покупця.
Нами уже неодноразово підкреслювалося, що на ф’ючерсних ринках розрізняють два види учасників - спекулянти та хеджери, доходи яких від здійснення цієї торгівлі на зарубіжних ринках оподатковують за різними ставками. Хеджерів - за нижчою, оскільки вони використовують ф’ючерсний ринок з метою захисту своїх спотових позицій на товарному або фінансовому ринку, бо вони, як правило, виробляють або використовують базисний актив в реальному бізнесі (наприклад, фермер, власник елеватора, банк, фірми, які здійснюють експорто-імпортну діяльність тощо). Спекулянтів - за вищою, оскільки вони відкривають та закривають свої позиції на ф’ючерсному ринку з метою отримання доходу у вигляді різниці в цінах. Спекулянти на ф’ ючерсному ринку - це інвестори, які здійснюють особливо ризикові інвестиції. Виграші на цих ринках можна отримати вищі, ніж при інвестуванні в будь-які ризикові активи, але ризик втрат також нічим не обмежений.
» следующая страница »
1 ... 85 86 87 88 89 9091 92 93 94 95 ... 384