Під час торгів визначалася справедлива ціна, яка підкріплювалася авторитетом біржових зборів. Ціна доводилася до відому всіх учасників ринку через реєстрацію та офіційну публікацію у біржових бюлетенях, пізніше в засобах масової інформації. Процес визначення справедливої ціни назвали котируванням цін, а біржу визначили як ринок чистої конкуренції, на якому присутні багато продавців та покупців, які у будь- який момент можуть мінятися ролями, а торгівля відбувається одним видом товару. Наприклад, у величезній операційній залі Чиказької торговельної палати (СВОТ) торгівля ф’ючерсним контрактом на кукурудзу проводиться лише в одному піті (ямі).
Через біржі почали реалізовуватися в основному масові товари, які можна було продавати за взірцями, а згодом, в результаті вироблення стандартів щодо кількості та якісних параметрів і без взірців. Ціни на біржові товари повинні змінюватися впродовж часових періодів, передбачити їх змінність без постійної торгівлі неможливо.
Отже, біржа - це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, який функціонує за визначеними правилами, у конкретному місці та призначений час.
Біржа - це ринок, на якому товари продаються у великій кількості, у приміщенні, де відбуваються публічні торги за допомогою голосу та жестів або через комп’ютерні мережі, створюючи особливу атмосферу ринку чистої конкуренції. Біржа володіє своєю мовою, знання якої означає знайомство із структурою й організаційними елементами, Статутом і Правилами біржової торгівлі та Кодексом честі біржовиків[3].
Біржа - категорія ринку, явище економічного життя. Біржа - це великий ринок для обороту капіталів, для правильного встановлення цін на товари, цінні папери та валюту; грошовий ринок для держав, підприємств, фірм, асоціацій і корпорацій. Вона виступає посередником між тими, хто шукає куди вкласти капітал і тими, хто потребує його, тобто регулює кредитні, грошові, платіжні відносини як в країні розміщення, так і між державами. Біржа служить для привізної торгівлі страховим закладом, запобігаючи зниженню цін до його прибуття, тобто страхує підприємницький ризик.
Отже, економічна сутність біржі полягає в наступному:
■ ринок замінних цінностей;
■ організація;
■ реалізація власної вигоди учасниками біржової торгівлі;
■ офіційне котирування цін;
■ специфічний біржовий товар;
■ страхування цінових та курсових ризиків;
■ цифровий вираз попиту і пропозиції;
■ розміщення товарів у просторі й часі;
■ встановлення об’єктивних цін та курсів, в основному майбутніх.
Це цікаво!
Щодо реалізації власної вигоди, влучно писав патріарх біржової справи ХІХ-го ст. Отто Штілліх, розпочинаючи свою книгу “Біржа та її діяльність”, видану в російському перекладі відомим у Санкт-Петербурзі видавництвом Брокгауз-Ефрон у 1912 р.: “Неподалік від королівського палацу у Берліні, на березі Шпреє, стоять два імпозантних приміщення, які привертають увагу перехожих. Одне із них - новозбудова- ний піднесений до неба собор, друге - посивіла від часу служниця земної пристрасті, наживи - біржа. При безсумнівних відмінностях у цілях, в одному вони подібні між собою: обидва по суті храми. В соборі поклоняються християнському богу, на біржі - вищому богу на землі... Як пастори, так і більша частина публіки, яка відвідує у неділю церкву, в будні стоять набагато ближче до інтересів біржі, ніж думають”[4].
Історія показує, що поняття біржі не залишається незмінним, навпаки, впродовж більш як чотирьохсотлітнього періоду еволюційного розвитку змінюється за всіма параметрами, а саме: місце торгівлі, учасники, товар.
Біржова форма торгівлі товарами повністю підійшла для торгівлі цінними паперами, інноваційними фінансовими інструментами і валютою. Впровадження стандартизації розмірів контрактів та уніфікація їх щодо сорту, марки тощо у ХХ-му ст. призвели до переходу до ф’ючерсної торгівлі, а обіг реальним товаром перемістився на позабіржовий ринок, де кожний учасник, у конкретний момент часу, може придбати або продати певну кількість конкретного товару, що поставляється на умовах, які задовольняють даного споживача.
» следующая страница »
1 ... 4 5 6 7 8 910 11 12 13 14 ... 384