Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укладати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид бірж прийнято називати європейським, то другий - англо-американським, оскільки такі біржі працюють у Англії та США.
Сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах саморегулювання, і у їх діяльність втручаються держави через прийняття відповідного законодавства та запровадження спеціальних органів для контролю за їх діяльністю. Тому можна говорити про існування змішаного типу організації біржової торгівлі.
При організації бірж в Україні передбачалося надати їм статусу приватних, однак у наступні 1991-1992 та 1996 рр. було прийнято законодавчі акти, які не лише передбачали законодавче поле діяльності, але й визначили роль держави у налагодженні контролю[9]. Зазначені закони продовжують діяти, за виключенням одного, у лютому 2006 року прийнято нову версію Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”[10]. Отже, біржі в Україні можна віднести до змішаного типу.
За третьою ознакою біржі поділяться на акціонерні товариства і некомерційні організації, хоча законодавча невизначеність в Україні призвела до того, що у 1991-1992 рр., коли реєструвалася більшість бірж, вони створювалися з яким завгодно правовим статусом, навіть як приватні підприємства. До речі, це питання в Україні є досі невизна- ченим. Згідно нового Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’ єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними цим Законом. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками)[11].
Ця вимога закону не відповідає сучасним світовим тенденціям розвитку біржової торгівлі. Сьогодні міжнародні біржі змінюють організаційно- правовий статус із неприбуткових організацій на акціонерні товариства, здійснюють публічні емісії (ІРО), отримують фінансування на фондових ринках і здійснюють виплату дивідендів. З 2003 року статус біржі як неприбуткової організації змінюється. Названі процеси відбуваються через нестачу коштів у членів біржі для якісної організації торгівлі з використанням новітніх ІР-технологій та засобів зв’язку, вартість яких постійно зростає. В той же час, товарні біржі в Україні мають статус неприбуткової асоціації. Питання юридичного врегулювання цих аспектів функціонування біржової торгівлі досі залишається актуальним.
Однак вносити такі зміни до законодавства потрібно з урахуванням нових тенденцій, які спостерігаються сьогодні на зарубіжних біржових ринках. Там відбуваються активні процеси комерціалізації діяльності бірж, перетворення їх на акціонерні товариства.
За четвертою ознакою біржі поділять на відкриті та закриті. В торгах на закритих біржах приймають участь лише члени бірж; в Україні більшість бірж є закритими. Відкриті біржі є двох типів: чисто відкриті, на яких клієнти можуть укласти угоди самостійно та змішані, де відвідувачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладають угоди від імені та за рахунок клієнта, і дилерів, які працюють від власного імені й за власні кошти. Історія еволюційного розвитку бірж показала, що закриті біржі мають значні переваги, оскільки члени бірж беруть на себе зобов’язання щодо фінансових гарантій за укладеними угодами та розрахунків за цими угодами.
» следующая страница »
1 ... 7 8 9 10 11 1213 14 15 16 17 ... 384