Біржова справа

Приватні біржі засновуються торговцями, які створюють біржову корпорацію, лише вони мають доступ до торгівлі, всі інші повинні укла­дати угоди через посередництво членів біржі. Якщо перший вид бірж прийнято називати європейським, то другий - англо-американським, оскільки такі біржі працюють у Англії та США.

Сьогодні майже не залишилося приватних бірж, які працюють на принципах саморегулювання, і у їх діяльність втручаються держави через прийняття відповідного законодавства та запровадження спеціальних органів для контролю за їх діяльністю. Тому можна говорити про існу­вання змішаного типу організації біржової торгівлі.

При організації бірж в Україні передбачалося надати їм статусу при­ватних, однак у наступні 1991-1992 та 1996 рр. було прийнято законо­давчі акти, які не лише передбачали законодавче поле діяльності, але й визначили роль держави у налагодженні контролю[9]. Зазначені закони продовжують діяти, за виключенням одного, у лютому 2006 року прий­нято нову версію Закону України “Про цінні папери та фондовий ри­нок”[10]. Отже, біржі в Україні можна віднести до змішаного типу.

За третьою ознакою біржі поділяться на акціонерні товариства і некомерційні організації, хоча законодавча невизначеність в Україні призвела до того, що у 1991-1992 рр., коли реєструвалася більшість бірж, вони створювалися з яким завгодно правовим статусом, навіть як приватні підприємства. До речі, це питання в Україні є досі невизна- ченим. Згідно нового Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій фор­мі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’ єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утво­рення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, ви­значеними цим Законом. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками)[11].

Ця вимога закону не відповідає сучасним світовим тенденціям розвит­ку біржової торгівлі. Сьогодні міжнародні біржі змінюють організаційно- правовий статус із неприбуткових організацій на акціонерні товариства, здійснюють публічні емісії (ІРО), отримують фінансування на фондових ринках і здійснюють виплату дивідендів. З 2003 року статус біржі як не­прибуткової організації змінюється. Названі процеси відбуваються через нестачу коштів у членів біржі для якісної організації торгівлі з викорис­танням новітніх ІР-технологій та засобів зв’язку, вартість яких постійно зростає. В той же час, товарні біржі в Україні мають статус неприбутко­вої асоціації. Питання юридичного врегулювання цих аспектів функціо­нування біржової торгівлі досі залишається актуальним.

Однак вносити такі зміни до законодавства потрібно з урахуванням нових тенденцій, які спостерігаються сьогодні на зарубіжних біржових ринках. Там відбуваються активні процеси комерціалізації діяльності бірж, перетворення їх на акціонерні товариства.

За четвертою ознакою біржі поділять на відкриті та закриті. В тор­гах на закритих біржах приймають участь лише члени бірж; в Україні більшість бірж є закритими. Відкриті біржі є двох типів: чисто відкриті, на яких клієнти можуть укласти угоди самостійно та змішані, де відвіду­вачі укладають угоди за допомогою брокерів, які в свою чергу укладають угоди від імені та за рахунок клієнта, і дилерів, які працюють від влас­ного імені й за власні кошти. Історія еволюційного розвитку бірж показала, що закриті біржі мають значні переваги, оскільки члени бірж беруть на себе зобов’язання щодо фінансових гарантій за укладеними угодами та розрахунків за цими угодами.

 

« Содержание


 ...  12  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я