СУТЬ БІРЖІ ТА ЇЇ ЕКОНОМІЧНА ПРНРОЛЛ
Я дотримуюся тієї думки, що техніку і біржову діяльність настільки важко вивчити, що справді потрібна багатолітня практика... Але щоб проникнути в сутність біржі замало практики, потрібно ще щось. Є багато людей, які роками відвідують біржу
і не вміють, однак, осягнути, як слід, суть і процес її діяльності.
старий берлінський банкір Куссель
Теоретична частина
Роль та місце біржі в економіці Суть біржі та її економічна природа Функції та характерні ознаки біржової торгівлі Види бірж
За своїм покликанням та багатовіковою історією біржа була і є одним із світових стовпів, на яких базується цивілізоване ринкове господарство. У країнах Заходу біржа зайняла провідне місце серед інших економічних інститутів, довівши свою суспільну значущість.
§ 1.1.
Роль та місце біржі в економіці
В Україні, як і в деяких інших постсоціалістичних країнах, місце біржі досі є невизначеним. Мало того, саме в Україні перші кроки становлення організованих ринків сировини, капіталу та валюти було зроблено під знаком боротьби із біржею. З цього приводу можна згадати неодноразове припинення біржових торгів на Міжбанківській валютній біржі (м. Київ) та збитки, яких завдали ці “заходи” українській економіці у 1992-1993 рр.
На десятому році трансформаційні процеси в економіці відбуваються хаотично, призводять до непередбачуваних результатів. Державне втручання не завжди є адекватним. Все сказане стосується і розвитку біржового руху. В Україні кількість бірж є однією з найвищих у світі, на 1.04.2006 р. їх налічувалося 472[1]. Для порівняння: у цілому на світових ринках функціонує близько 50-ти товарних та 250-ти фондових бірж.
У багатьох людей сформувався стійкий стереотип, і не лише у нас, а донедавна і на Заході, що біржова торгівля - це нова форма спекуляції. До сьогодні у вітчизняній літературі існує спрощений та однобічно негативний погляд на біржу, особливо ф’ючерсну. Він переноситься на законотворчий процес, що суттєво стримує формування в Україні сучасного біржового механізму.
Товарна біржа на Заході є продуктом історичної еволюції - від угод з реальним товаром (спотових та строкових (форвардних)) до ф’ючерсних. З товарообмінного інституту вона перетворилася на інститут фінансовий.
Знаний біржовик колишньої Російської імперії А. Васильєв справедливо писав ще наприкінці ХІХ-го століття: “Саме біржа є продуктом складної економічної та фінансової діяльності країни. Як чутливий гальванометр відображає найслабший струм, так вона відчуває найменші коливання політичного життя”[2]. Цей вислів доречний і для характеристики стану розвитку бірж в Україні, де відсутня політична воля для налагодження ефективного функціонування біржового ринку, який характеризується прозорістю правил торгівлі та конкурентним середовищем.
Сучасні біржові ринки і принципи біржової торгівлі товарами, цінними паперами та валютою мають історію становлення й розвитку.
Стародавні Греція та Рим започаткували формалізовану торгівлю з фіксацією часу та місця, центрального ринкового закладу, із загальними товарообмінними операціями та грошовими системами. Вже тоді практикувалося укладання контрактів на поставку товарів в обумовлені строки. В період розквіту Римської імперії торговельні центри під назвою “fora vendalia” - ринок розпродажу - стають місцями, куди римляни звозили товари з усього завойованого світу. Є свідчення, що приміщення Форуму в Римі будувалося як торговельний ярмарок, а Акрополь в Афінах служив комерційним центром. В Японії прообраз біржової торгівлі існував ще у І-му ст. до Р.Х. Основоположні принципи центральної ринкової структури цих цивілізацій збереглися до нашого часу. Витоки біржі слід шукати на середньовічних ринках та ярмарках, що постійно влаштовувалися у торгових центрах Європи. У Брюгге, Антверпені, Генуї, Венеції, Ліоні, Нюрнбергу на центральних площах регулярно збиралися англійські, фламандські, іспанські, французькі купці для обміну інформацією про ціни і товари, а також для укладання торговельних угод. Зібрання купців згадуються з ХІІІ-го століття.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67 8 9 10 11 12 ... 384