Перше письмове свідчення про такі торги зустрічається у книзі “Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції і відношення”, що складалася з 12-ти трактатів і була опублікована у 1494 р. У четвертому трактаті, який називався “Про векселі та вексельні угоди”, її автор - Лука Пачолі - писав: “Якщо запитаєш мене, як взнати ціну векселя, то відповім, що у Венеції можна обговорити ціну на площі Риальто, а у Флоренції - на Новому ринку”.
У Севільї (Іспанія) купці щодня збиралися на сходах кафедрального собору; у Лісабоні - на Новій вулиці, яка на той час була найбільшою та найширшою в місті; в Генії - на Банківській вулиці; в Ла-Рошелі (Франція) - між вулицями Пті-Бак та Адміро, на місці, яке називали “кантон фламандців”. У Лейпцигу негоціанти збиралися під аркадами біля ярмаркових лавок або під великим годинником; у Дюнкерку - пополудні на площі перед ратушею.
В історичному ракурсі ф’ючерсним угодам передував певний вид угод, що їх укладали на середньовічних ярмарках Фландрії та Шотландії у ХІІ-му ст. Ці угоди мали назву “lettres de Гаіге” і, за наявністю взірців, укладалися на всю партію товару.
Досі невідоме точне пояснення походження слова біржа. Серед науковців поширені дві версії.
Етимологічно поняття біржа походить від грецького слова “byrza”, що в перекладі означає сума, гаманець. Згідно з першою версією, витоки його лежать у новолатинському слові “bursa” — шкіряний гаманець, але це одночасно і студентська стипендія, і, власне, біржа. Подібність кореневих основ простежується у німецькому “borse”, французькому “bourse”, італійському “borsa”. Однак в англійській мові вживається слово “exchange”, буквально обмін, і лише додавання прикметників “commod^” і “stock” дозволяє зрозуміти, що мова йтиме про товарну і фондову біржі.
Згідно з іншою версією сама назва пов’язується з іменем бельгійського купця Ван дер Бурсе, який мешкав у м. Брюгге і мав на своєму родовому гербі зображення трьох гаманців. Місце розташування його будинку було зручним для зібрань торговців, здебільшого грошових міняйл. Багатий купець використав свій шанс. Він віддав у розпорядження торговців свій будинок, який став першою офіційною біржовою спорудою. Вирощуючи тюльпани на подвір’ї свого будинку, він справно отримував дохід у вигляді орендної плати від біржовиків.
Ця версія пояснення має перевагу не лише тому, що в ньому збігається написання імен і символів на гербі. В даному випадку історично достовірним є те, що першими біржами були зібрання власників грошово- обмінних контор для операцій з монетами і злитками коштовних металів. Основна перевага цієї версії полягає в тому, що вона дає близьке за змістом тлумачення.
В російській мові це слово також цікаво трактується. У відомому словнику Володимира Даля “Толковый словарь живаго великорусского языка” (кінець ХІХ-го ст.) зустрічаємо такі пояснення:
1) будівля або місце, де у визначений час збираються купці за торговельними справами;
2) саме зібрання;
3) час зібрання купців.
Не будучи економістом і тим більше біржовиком, В.І. Даль зумів коротко і доступно розтлумачити загальноприйняте вживання слова.
Сьогодні всі ці пояснення терміну зберігаються, хоча й доповнилися новими тлумаченнями. Найважливішим є те, що і професіонали, і аматори визнають три основних значення біржі:
■ об’єднання комерційних посередників;
■ місце торгів;
■ гуртовий ринок.
Історично початковою формою гуртової торгівлі була караванна, яку пізніше замінила ярмаркова, яку в свою чергу витіснила, хоча й не повністю, біржова. Основна різниця між цими трьома різновидами гуртової торгівлі полягає у їх регулярності. Караванна форма була епізодичною, ярмаркова — періодичною. Біржа ж є стаціонарним торговельним місцем з фіксованими днями та годинами роботи.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 6 78 9 10 11 12 ... 384