Банківські операції

зз9

Залежно від складу суб’єктів лізингу розрізняють:

—прямий лізинг, за якого власник майна самостійно здає його в лізинг. Фактично має місце двостороння угода, за якою лізингодавець безпосе­редньо, без третьої сторони, передає майно лізингоодержувачу. Різнови­дом прямого лізингу є зворотний лізинг, що передбачає набуття лізинго­давцем майна у власника і передання цього майна йому у лізинг. У цьому разі лізингодавець практично надає кредит під заставу майна, що перебу­ває у розпорядженні продавця-лізингоодержувача;

—     непрямий лізинг, коли передавання майна відбувається через посе­редників. У цьому випадку має місце класична тристороння угода або багатостороння угода з більшою кількістю учасників. При цьому можуть застосовуватися різні схеми із залученням банку. За однією з них банк надає лізинговій компанії кредит на придбання об’єкта лізингу під його заставу, а лізингова компанія, здавши майно в лізинг, погашає банку кре­дит і сплачує проценти за користування ним за рахунок отримуваних від лізингоодержувача лізингових платежів. За другою схемою банк сам купує майно (стає його власником), за допомогою лізингової компанії здає його в лізинг і отримує лізингові платежі. Роль лізингової компанії зводиться до обслуговування цієї операції.

Відповідно до сектора ринку, де здійснюється лізинг, розрізняють:

—     внутрішній (національний) лізинг, коли всі суб’єкти угоди перебу­вають під юрисдикцією однієї країни;

—     зовнішній (міжнародний) лізинг, коли суб’єкти лізинг) перебува­ють під юрисдикцією різних держав або якщо майно чи платежі перети­нають державні кордони. Зовнішній лізинг, у свою чергу, поділяють на експортний та імпортний. При експортному лізингу зарубіжною країною є лізингоодержувач, а при імпортному—лізингодавець.

За характером лізингових платежів виокремлюють:

—     лізинг з грошовими платежами, коли всі платежі здійснюються в грошовій формі;

—     лізинг з компенсаційними платежами, коли платежі здійснюються у вигляді поставки товарів, вироблених на лізинговому обладнанні або у вигляді надання зустрічних послуг;

—     лізинг зі змішаними платежами, коли поєднуються перелічені вище дві форми платежів.

За цільовим призначенням лізинг може бути:

—дійсний, якщо лізингодавець має право на податкові та амортизаційні пільги, а лізингоодержувач може зменшувати на суму лізингових пла­тежів доходи, які оподатковуються податком;

—     фіктивний лізинг, якщо угода має за мету виключно одержання ви­сокого прибутку за рахунок отримання необґрунтованих податкових і амортизаційних пільг.

Відповідно від умов амортизації майна розрізняють:

—     лізинг з повною амортизацією, а відтак і з повною виплатою вар­тості об’єкта лізингу;

—     лізинг з неповною амортизацією, а отже, з неповною, частковою виплатою вартості об’єкта лізингу.

Залежно від намірів учасників продовжувати термін договору лізинг може бути строковий (одноразовий, на один строк) і поновлювальний (револьверний), коли після закінчення строку договору він поновлюєть­ся за домовленістю сторін на новий строк.

Залежно від набору послуг з обслуговування майна, що передається в лізинг, розрізняють:

—     чистий лізинг, коли зобов’язання з обслуговування майни бере на себе лізингоодержувач;

—     лізинг з частковим набором послуг, коли на лізингодавцяі поклада­ються лише окремі обов’язки з обслуговування майна;

—     лізинг з повним набором послуг (повний або «мокрий» лізинг), коли повне обслуговування майна покладене на лізингодавця. У цьому разі можуть пропонуватися не лише технічні послуги, а й послуги з підготов­ки кадрів, консультаційні послуги.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199  ... 233