Банківські операції

•     наказодавець і бенефіціар;

•    дата та місце закінчення акредитива;

•    вид акредитива;

•     авізуючий банк і банк, який підтверджує акредитив, спосіб відван­таження товару та виконання акредитива, опис товару та умов поставки;

•     перелік документів, проти яких виконується акредитив;

•    дата першого відвантаження;

•     термін, протягом якого повинні бути надані документи;

•     номер рахунку, з якого банк повинен списати кошти на оплату то­вару і комісійні банків.

Рис. 8.4. Розрахунки за документарним акредитивом

Відкритий банком акредитив направляється експортеру, який указа­ний у цьому акредитиві. Як правило, акредитив направляється через аві- зуючий банк, що знаходиться в країні експортера.

Отриманий від емітента акредитив може бути авізований банком без зобов’язань з його боку. У цьому разі авізуючий банк тільки перевіряє наявність документів за зовнішніми ознаками. Він не бере на себе жодних зобов’язань щодо гарантії платежу експортеру.

Якщо банк-емітент звертається до авізуючого банку дати підтверд­ження відкритому акредитиву, тобто додати власну гарантію платежу, то такий банк уже виступає в ролі банку, що підтверджує цей акредитив. Тоді відкритий акредитив має гарантії двох банків, один з яких перебуває в країні експортера, а другий — у країні покупця.

Далі відкритий акредитив підлягає переданню його бенефіціару. От­римавши акредитив, бенефіціар перевіряє відповідність його умовам кон­тракту. У разі невідповідності бенефіціар може сповістити свій банк про умовне прийняття акредитива і вимагати у покупця внесення необхідних змін до його умов. Якщо бенефіціар згоден з умовами відкритого на його користь акредитива, він у встановлені терміни відвантажує товар і, отри­мавши транспортні документи від перевізника, надає їх разом з іншими документами у свій банк. Банк експортера перевіряє всі документи щодо їх відповідності умовам акредитива і надсилає їх банку-емітенту для оп­лати, акцепту або негоціації. У супроводжувальному листі обов’язково вказується, яким чином має бути зарахована виручка.

Отримавши документи, банк-емітент перевіряє їх, після чого перека­зує суму платежу банку експортера, дебетуючи рахунок імпортера. Банк експортера зараховує виручку бенефіціару. Імпортер же, одержавши від банку-емітента документи, одержує за ними у власність товари від пере­візника.

Банк-емітент може сам виконати акредитив чи уповноважити банк експортера (або інший банк) на виконання акредитива, здійснивши платіж бенефіціару, негоціацію або акцепт його тратт.

Витрати, пов’язані з відкриттям акредитива, як правило, бере на себе покупець, хоча він може вимагати в експортера, щоб той взяв на себе всі витрати і комісії або їх частину.

При виконанні акредитива не банком-емітентом, а іншим банком (це може бути не банк експортера, а третій банк, що дав підтвердження) ос­танній отримує за акредитивом право на вимогу від емітента платежу на відшкодування своїх виплат бенефіціару максимально швидким спосо­бом. Вимога платежу за акредитивом, яка називаєтьсярамбурсом, може направлятися не тільки банку-емітенту, а й третьому банку, якщо емітент надав йому право здійснити платіж за даним акредитивом. У будь-якому разі банк, на який виставлений рамбурс за акредитивом, є рамбурсуючим банком.

Якщо акредитив відкривається як забезпечення платежу за контрак­том, що передбачає надання покупцю короткотермінового комерційного кредиту, документи видаються банком-емітентом імпортеру без списан­ня з нього суми платежу. Для експортера це не означає зменшення га­рантії платежу, оскільки суму документів, поданих за акредитивом з відстроченим платежем, банк оплатить після настання відповідних строків. Важливо, щоб документи були подані експортером у банк до зак­інчення строку дії акредитива і підтверджували виконання всіх його умов; у цьому разі зобов’язання банку щодо оплати цього комплекту документів діє до моменту настання строку платежу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 159 160 161 162 163 164165 166 167 168 169  ... 233