Банківські операції

0 повна дематеріалізація цінних паперів — емісія цінних паперів у вигляді електронних записів за допомогою комп’ютерної системи.

Зберігання цінних паперів у депозитаріях організовується за двома видами:

0    відокремленим (закритим) — сертифікати цінних паперів, довірені депозитарію власниками даних цінних паперів, зберігаються окремо від цінних паперів інших клієнтів та цінних паперів, що належать самому депозитарію (тобто банку);

0    колективним (відкритим) — цінні папери, передані на зберігання до депозитарію, є частковою власністю всіх клієнтів депозитарію, що здали йому на зберігання цінні папери того ж випуску. Належність цінних па­перів конкретним клієнтам не ідентифікується за номерами та серіями. Клієнти депозитарію є власниками певної кількості цінних паперів, рівної кількості внесених ними на зберігання паперів.

Зберігання цінних паперів у депозитарії комерційного банку здійснюється на основі їх поділу на класи залежно від їх якісного стану.

Основним завданням депозитарію, поряд із знерухомленням та дематері­алізацією цінних паперів, є організація їх обліку на основі ведення ра­хунків ДЕПО та забезпечення їх переказу по рахунках ДЕПО згідно з укладеними угодами. Виходячи з життєвого циклу кожного випуску цінних паперів, операції переказу, що здійснюються депозитарієм, под­іляються на три класи:

◊    перекази в процесі емісії випуску;

◊    перекази на стадії вторинного обігу ЦП;

◊    перекази в процесі погашення (вилучення з обігу) ЦП.

Кожен клас операцій поєднує, в свою чергу, операції в межах депози­тарію одного комерційного банку і операції переказу цінних паперів по рахунках депозитаріїв різних комерційних банків (міждепозитарні опе­рації).

Таким чином, депозитарії комерційних банків дозволяють максималь­но наблизити у часі момент платежу та переходу прав власності за операц­іями з цінними паперами, прискорити їх фізичне надходження до нового власника, що значно пришвидшує завершення угод із цінними паперами та сприяє розвитку фондового ринку в цілому.

7.5.                   Формування резервів для покриття збитків від операцій з цінними паперами

Комерційні банки зобов’язані створювати резерв на відшкодування збитків від операцій із цінними паперами. Банки можуть зазнати збитків від операцій із ЦП унаслідок:

◊    погіршення фінансового стану емітента ЦП;

◊    зниження ринкової ціни цінних паперів внаслідок зміни поточної ринкової норми дохідності.

Резерв на відшкодування збитків комерційного банку від операцій із ЦП складається із загального та спеціального резерву.

Загальний резерв під ЦП у портфелі банку може формуватися на влас­ний розсуд кожного комерційного банку. Методика визначення розміру такого резерву нормативними актами НБУ не регламентується.

Спеціальний резерв під цінні папери в портфелі банку формується у разі падіння ринкової ціни групи цінних паперів (для ЦП на інвестиції всього портфеля ЦП) нижче рівня балансової вартості цієї групи (портфе­ля) ЦП без урахування попередньо сформованого спеціального резерву.

Резервуванню підлягають усі групи цінних паперів, що знаходяться в портфелі банку на продаж понад 15 робочих днів, або в портфелі на інве­стиції понад 30 робочих днів. Резервуванню не підлягають:

◊    цінні папери власної емісії;

◊    векселі суб’єктів господарської діяльності, що придбанні у першо­го векселетримача і мають тільки один передавальний напис (індосамент). Такі векселі вважаються товарними та виступають об’єктами резерву­вання як складова частина кредитного портфеля;

◊    вкладення в дочірні та асоційовані установи на інвестиції. Проте у разі примусового переведення таких ЦП із портфеля на інвестиції до пор­тфеля на продаж ці групи цінних паперів підлягають резервуванню, як і звичайні капітальні цінні папери.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 154 155 156 157 158 159160 161 162 163 164  ... 233