Банківські операції

 

Акредитив з «червоним застереженням»

Отримання авансу

 

Револьверний акредитив

Використання в межах установлених часток, що поновлюються. Відвантаження окремими партіями

 

Акредитив, який передбачає негоціацію тратт бенефіціара

Отримання суми в будь-якому банку, тобто не тільки в авізуючому

 

Акредитив «стенд бай» (резервний акредитив)

Використання як інструмента, за всіма ознаками подібного до банківської гарантії

 

Переказний акредитив

Забезпечення власних постачальників

 

Окрім зазначених видів, у практиці міжнародних розрахунків також використовуються специфічні конструкції акредитива (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Специфічні види акредитива та способи їх використання

Конструкція акредитива	Спосіб використання
Акредитив «бек ту бек»	Комерсант-посередник дає повноваження своєму банку відкрити акредитив на користь постачальника. Цей акредитив базується на непереказному акредитиві, який був відкритий на користь комерсанта-посередника.
Перевідступлення виручки за акредитивом (цесія)	Повне або часткове перевідступлення виручки за акредитивом комерсантом-посередником на користь свого постачальника

Перевідступлення виручки за акредитивом (цесія) Повне або част­кове перевідступлення виручки за акредитивом комерсантом-посередни- ком на користь свого постачальника

Акредитив з оплатою після пред’явлення (платіжний) найчастіше зас­тосовується в міжнародних розрахунках. Розрахунки з бенефіціаром здійснюються банком-платником безпосередньо після подання доку­ментів, які відповідають умовам акредитива. Послідовність проведення операції за акредитивом з оплатою після пред’явлення див. на рис. 8.5.

Позначення:

1  — укладення договору;

2  — доручення на відкриття акредитива;

3  — повідомлення про відкриття акредитива;

4  — підтвердження акредитива;

5  — поставка товару;

6, 7, 8 — передання документів, платіж.

Банки мають право на певний час для перевірки документів, який не може перевищувати семи банківських робочих днів після дати отримання документів. Оперативна перевірка документів дає змогу бенефіціару от­римати платіж або повідомлення про причини відмови в оплаті документів у прийнятні терміни. Тривала перевірка документів затримує платежі і впливає на ставлення клієнтів, у тому числі і банків-кореспондентів, до роботи банку в цілому.

Якщо виконуючий банк виявляє, що документи не відповідають умо­вам акредитива, він зобов’язаний повідомити про це бенефіціара не пізніше сьомого банківського робочого дня після дати отримання доку­ментів. У цьому разі, якщо бенефіціар є клієнтом виконуючого банку, він має можливість виправити деякі розбіжності в документах і подати їх знову.

Якщо ж внесення поправок з будь-яких причин неможливе, у міжна­родній банківській практиці використовуються такі варіанти дій:

1.  Виконуючий банк повідомляє банк-емітент про виявлені розбіж­ності і просить його, незважаючи на це, уповноважити на виплату.

2.  Виконуючий банк пропонує бенефіціару відправити документи в банк-емітент на ухвалення тому, хто віддав наказ відкрити акредитив, що за своєю економічною сутністю ідентично інка совій формі розрахунків, оскільки саме покупець після ознайомлення з документами приймає ос­таточне рішення про їх оплату.

3.   Виконуючий банк може (однак це не є його обов’язком) оплатити документи «умовно» («під резерв»). При цьому якщо покупець або банк- емітент повідомляє про відмову оплатити документи з розбіжностями, бенефіціар зобов’язаний відшкодувати банку суму платежу, а також комісійні витрати і нараховані відсотки.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 162 163 164 165 166 167168 169 170 171 172  ... 233