Банківська справа

Аваль векселя — це гарантія, внаслідок якої особа, що надала цю гаран­тію (аваліст), бере на себе відповідальність повністю або в частині суми за зобов’язанням якоїсь із зобов’язаних за векселем осіб (векселедавця, ак­цептанта, індосанта).

Всі операції з авалювання векселів здійснюються на підставі договору, що укладений між банком і особою, за яку він ручається (див. дод. 10). У договорі обговорюються умови, на яких банк авалює вексель. Цей доку­мент має одноразовий характер, і його дія закінчується на момент пога­шення вексельного зобов’язання.

Юридична особа, яка хоче бути впевненою у вексельному дорученні, звертається в ту установу банку, в якій здійснюється його розрахунково- касове обслуговування.

Для прийняття рішення про надання аваля клієнт повинен представити:

•   заяву;

•   оригінали векселів, які додані до аваля;

•   реєстр векселів;

•   копії установчих документів;

•    баланс та звіт про фінансові результати за останній звітний період;

•   довідку про стан поточного рахунка;

•   документ, що затверджує товарний характер векселів;

•                картку із зразками підписів і відбитком печатки, якщо клієнт обслу­говується в іншому банку.

Документом, що затверджує товарний характер векселя може бути:

•                товарно-транспортна накладна, що виписана постачальником, на адресу якого оформлюється вексель;

•               договір між постачальником і векселедавцем (акцептантом) про ку- півлю-продаж товару з додатком складської довідки, що доводить на­явність товару на складі.

Документи залишаються у розпорядженні відповідального працівни­ка банку для прийняття кінцевого результату про можливість надання ава­ля. В обмін на прийняті векселі банк видає розписку.

При виконанні особою, яка хоче заручитись авалем, всіх вимог і на­данні необхідних документів банк не пізніше робочого дня, наступного за днем звернення за вексельним дорученням, повинен повідомити клієнта про своє рішення.

Аваль надається тільки за простими чи переказними векселями, що видаються (акцептуються) в оплату за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Не рекомендується видавати аваль за векселями:

•   недоміцільованим;

•     терміном платежу за наданням, якщо не визначений термін для пред’явлення;

•   терміном не більше, ніж шість місяців від моменту пред’явлення;

•    юридичних осіб, векселі яких опротестовувались за останній рік; які мають прострочені зобов’язання за наданими кредитами; до яких банком були застосовані штрафні санкції; розрахунковий рахунок яких відкритий в іншому банку.

Процедура проведення експертизи аналогічна тій, що виробляється при обліку векселів. При цьому особлива увага звертається на платоспро­можність особи, за яку банк надає гарантію.

За надання аваля банком стягується комісія, розмір якої визначається індивідуально в кожному конкретному випадку, виходячи з суми видано­го вексельного доручення, його терміну, а також платоспроможності век­селедавця.

Мінімальний розмір комісії за надання аваля встановлюється центра­лізовано по банку в цілому.

Аваль вчиняється на переказному векселі або на додатковому аркуші (алонжі). Також аваль може даватися і на окремому аркуші із зазначенням місця видачі. Аваль виражається словами «Вважати за аваль», «Гарантую», «Як аваліст за ...» або іншими рівнозначними формулюваннями, а також підписом аваліста. Для аваля достатньо одного лише підпису, поставлено­го авалістом на лицьовому боці переказного векселя, якщо тільки цей підпис не поставлений платником або векселедавцем.

 

« Содержание


 ...  148  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я