• наявність ліміту кредитування. При цьому до переобліку приймаються тільки обліковані векселі, а до перезастави—як обліковані за дисконтними операціями, так і векселі, що взяті як застави під операції позики.
3. Операції, направлені на підвищення надійності векселів
Крім проведення перевірочних заходів, що направлені на вивчення платоспроможності векселедавців та інших платників за векселями, важливе значення мають процедури, що покликані збільшити надійність векселя. Сутність цих процедур зводиться до того, що вони дозволяють розширити коло осіб, відповідальних за векселем. До таких процедурних операцій відноситься індосамент, акцепт, аваль і протест векселя.
Індосамент — передавальний напис на векселі, що засвідчує перехід прав за векселем до іншої особи. Такий напис передбачає, що індосант має всі необхідні ознаки гаранта за векселем, тому його напис виконує також гарантійні функції, а він разом з іншими учасниками вексельної угоди несе відповідальність за своєчасний платіж. Згідно зі ст. 12 Положення «Про простий і переказний вексель» індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим. Частковий індосамент є недійсним. Будь-яке обмеження вважається ненаписаним. Індосант відповідає за акцепт або платіж, якщо при здійсненні передавального напису не обумовлене протилежне. Він може заборонити новий індосамент. У таких випадках він не несе відповідальності перед особами, якими вексель був переіндосований після заборони.
Акцепт векселя — напис, за допомогою якого підтверджується згода акцептанта на оплату векселя. Метою цієї операції є збільшення кола осіб, відповідальних за векселем, тобто збільшення його надійності. Якщо банк виступає як акцептант (банківський акцепт), то вексель набуває статусу першокласного, високоліквідного зобов’язання за векселем. Разом з тим, акцепт не є обов’язковим атрибутом векселя. Скажімо, він не потрібен, коли відносини виникли безпосередньо між клієнтом-векселедавцем і банком. Але, якщо виникла необхідність його вільного обігу на ринку векселів, акцептний напис на векселі є обов’язковою умовою.
Акцептантами можуть виступати треті особи. В цьому випадку акцептант виступає гарантом платежу, за що отримує акцептну комісію. На розвинутому ринку вексельного обігу акцептні послуги переростають у самостійну кредитну діяльність, що приносить банкам або іншим гарантам відповідний прибуток у вигляді акцептної комісії. В певному розумінні таку діяльність іноді називають акцептним кредитом, який видається у вигляді гарантійної послуги. Позичальник (векселедавець) може використовувати акцептований вексель як платіжний засіб для купівлі товарів, оплати зобов’язань перед іншими кредиторами, обліку векселя в банку.
На відміну від облікового кредиту, який надається векселедержателю (одержувачу коштів за векселем), акцептний кредит надається векселедавцю (платнику за векселем) і виступає як гарантійна послуга. Кредитна угода оформлюється з використанням переказного векселя. В цьому документі трасант вказує платника, який повинен акцептувати вексель, тобто дати згоду провести платіж. Клієнт виставляє на банк переказний вексель. Банк його акцептує з умовою, що, до настання строку платежу за векселем, клієнт внесе в банк суму, необхідну для погашення векселя. Позичальник (векселедавець) може використати акцептований банком вексель як платіжний засіб для купівлі товарів, оплати своїх зобов’язань перед іншими кредиторами, обліку в іншому банку.
Облік векселя може бути здійснений у банку, що його акцептував. У цьому випадку банк стає не тільки гарантом, але і безпосереднім кредитором клієнта. Оскільки умовою акцептного кредиту є грошове покриття суми векселя боржником до настання строку погашення векселя, банки пред’являють високі вимоги до надійності клієнтів. Якщо позичальник не виконав своїх зобов’язань перед банком-гарантом, у відповідності з вексельним правом банк здійснює зворотну вимогу до векселедавця з наступним примусовим стягненням боргу з позичальника. За надання акцептного кредиту банк стягує акцептну комісію.
» следующая страница »
1 ... 142 143 144 145 146 147148 149 150 151 152 ... 278