Банківська справа

Приклад (цифри умовні) фактично на «   »              2003р.

1.

Встановлене банком співвідношення заборгованості до забезпечення (загальної суми векселів, що прийняті під заставу )

75 %

2.

Встановлений ліміт заборгованості за позиками під заставу векселів

120 тис.грн

3.

Загальна сума векселів, що прийняті під заставу (сума забезпечення)

80 тис.грн

4.

Сума заборгованості за позикою

50 тис.грн

5.

Фактичне співвідношення заборгованості до забезпечення ((п.4 : п.3)х100)

62,5 %

6.

Можлива заборгованість за позикою, виходячи з фактичного забезпечення і прийнятого співвідношення заборгованості до забезпечення ((п.3 х п.1) : 100)

60 тис.грн

7.

Вільний ліміт кредитування (п.2 - п.4)

70 тис.грн

8.

Можлива додаткова позика (п.6 - п.4) або (п.1 - п.5) х п.3 : 100, однак не більше, ніж сума в п.7

10 тис.грн

Основні відмінності між дисконтом векселів і позик під заставу век­селів полягають у слідуючому.

1.  При здійсненні обліку векселів банк стає їх власником, при позиці — векселі передаються йому як гарантії забезпечення повернення кредиту. В цьому випадку банку надається право на отримання платежів за закладе­ними векселями, тільки якщо позичальник повертає кредит. При дисконті джерелом погашення кредиту виступають платежі за векселем.

2.    При заставі векселів клієнт отримує кредит у межах 60—90 % від валюти (суми) векселів до певного строку і використовує заставу, пара­лельно погашає її в повному обсязі до встановленого строку. При пору­шенні графіку погашення позики, банком може бути призупинений ра­хунок, чого не можна зробити при дисконті векселів, оскільки в цьому випадку кредит видається одразу на повну суму векселя за вирахуванням облікової ставки.

3.  При заставі векселів їх сума обліковується на позабалансових рахун­ках. При обліку (дисконті) векселів їх сума відображається в загальному балансі банку. Тобто, здійснюючи дисконтні операції, банки можуть аку­мулювати значну частину векселів. При правильній організації вексель­ний портфель може стати надійним джерелом доходу, більш стійким, ніж цінні папери (наприклад, акції), оскільки ліквідність векселів обумовлена точними строками, а також різними варіантами використання векселів і їх захисту.

Переоблік і перезастава векселів. Облікові (дисконтні) ставки і заставні операції з векселями дають банкам можливість із меншим ризиком пору­шення ліквідності вкладати в ці операції менш сталі депозити (залишки на рахунках клієнтів), так як при неочікуваному вилученні таких коштів ко­мерційні банки для додержання своєї ліквідності можуть рефінансуватися в Національному (Центральному) банку або в інших комерційних банках у формі переобліку або перезастави векселів. На первинному етапі розвит­ку вексельного ринку, ринку цінних паперів, внаслідок нерозвинутості век­сельного обігу, Національний банк, як і всі суб’єкти фінансово-господарсь­кої діяльності, відноситься обережно до переобліку і перезастави векселів. Переоблік і перезастава векселів здійснюється тільки за таких умов:

•                 усі надані векселі за терміном оплати не повинні перевищувати 90 днів і бути такими, щоб їх можна було своєчасно отримати на місці платежу;

•                 надані векселі повинні містити не менше двох підписів, не враховую­чи підпису того комерційного банку, який надав ці векселі, переказні векселі — ще і акцепт платника;

 

« Содержание


 ...  146  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я