Банківська справа

•       ведення переговорів про умови кредитної угоди як з позичальником, так і з банками-учасниками;

•       вивчення запропонованого до кредитування проекту та пов’язаного з проведенням цієї операції ризиком;

•       розробка та узгодження кредитної угоди;

•       отримання від банків-учасників коштів у розмірі частки їх участі та надання їх позичальнику;

•        отримання від позичальника коштів на сплату основного боргу та відсотків, комісійних, розподіл їх між банками-учасниками;

•       узгодження умов кредитної операції між членами консорціуму та по­зичальником;

•       контроль за виконанням умов кредитної угоди між кредиторами і по­зичальником, а також за розподілом прибутку та збитків;

•       розповсюдження між банками-учасниками фінансових звітів інфор­мації позичальника.

Для отримання консорціумного кредиту позичальник готує і подає го­ловному банку, як правило, такі документи:

•        клопотання на отримання кредиту із зазначенням характеру діяль­ності, фінансового стану позичальника;

•       дані про мету та призначення кредиту;

•       строк, протягом якого планується користування кредитом;

•       строки користування кредитом за періодами (якщо кредит надається не за один раз);

•       техніко-економічне обґрунтування проекту, що може бути прокре­дитований;

•       інформацію про гаранта;

•       інші документи, потрібні для прийняття рішення про кредитування.

Кредитні взаємовідносини між консорціумом та позичальником регу­люються кредитною угодою, яка підписується всіма учасниками.

Консорціумна кредитна угода має включати такі основні статті:

•       перелік учасників консорціумно'ї угоди;

•       сума та термін користування кредитом;

•       періодичність та порядок надання кредитів;

•       відсоткова ставка, порядок нарахування та сплати відсотків;

•       строки та сума внесків у рахунок погашення боргу;

•       умови дострокового погашення;

•       порядок компенсації позичальником можливого збільшення вартості проекту;

•      умови дострокового стягнення заборгованості за наданими кредитами;

•       порядок нарахування та сплати штрафних санкцій за затримку повер­нення кредиту;

•   санкції за порушення умов кредитної угоди;

•   порядок стягнення та розмір всіх видів комісій та витрат;

•   механізм кредитування;

•   підписи та печатки всіх учасників угоди.

Після підписання кредитна консорціумна угода набуває юридичної сили і є обов’язковою для виконання всіма учасниками угоди.

Після укладання кредитної угоди головний банк консорціуму акуму­лює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника у порядку, передбаченому кредитною угодою.

Кредит може надаватися банківським консорціумом таким чином:

•   за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку;

•                шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком або групою банків, а кредитування здійснювати у міру виникнення по­треби в кредиті;

•               шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ре­сурсів за рахунок залучення інших банків до участі у консорціумній угоді.

Банківські консорціуми для запобігання ризику неповернення кредитів можуть не тільки удосконалювати механізм кредитування, але й вимагати від позичальника надання гарантійних зобов’язань інших банків, держав­них установ, Уряду, а також страхування ризику неповернення кредитів.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 128 129 130 131 132 133134 135 136 137 138  ... 278