Консорціуми на постійній основі можуть створюватися для проведення операцій на валютних ринках або для великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позичкових капіталів. При подальшому розвитку ринкових відносин банківські консорціуми можуть стати стабільними об’єднаннями банків для спільного виконання не тільки кредитних, поручительських чи гарантійних операцій, але й операцій із цінними паперами на фондовому ринку.
Банки об’єднуються для надання консорціумного кредиту на взаємовигідних договірних умовах. Банківські консорціуми для надання кредитів можуть створюватися з метою об’єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.
Створення консорціуму банків оформляється шляхом укладання відповідного договору. Кількість учасників консорціуму не обмежується.
Координує дії учасників консорціуму головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму головний банк отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його безпосередні витрати.
Банком-координатором, як правило, виступає банк, що обслуговує клієнта, і якому для реалізації проекту необхідні кошти в значних обсягах. Кожний член консорціуму автономно оцінює ефективність проекту і визначає умови участі в ньому або може пропонувати свій варіант проведення тієї чи іншої операції, для якої створюється консорціум. На підставі цих пропозицій визначаються загальні скоординовані дії, які передбачаються у консорціумному договорі.
Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками.
Основою правових взаємовідносин членів консорціуму є зобов’язання, що виникають на підставі укладеного консорціумного договору.
У договорі констатується факт створення консорціуму, визначаються його учасники, консорціумна участь кожного банку (квоти, співвідношення власності), мета, представництво та керівництво консорціуму, обов’язки, права та відповідальність учасників, форми майнової та іншої відповідальності, фінансові умови консорціумної угоди, зобов’язання членів консорціуму щодо головного банку (сума внесків або відсотків та комісійних за організацію консорціуму).
У договорі обов’язково передбачаються умови припинення дії консорціумної угоди.
У консорціумній угоді можуть брати участь не тільки кілька банків, але й кілька позичальників, які мають причетність до заходу, що кредитується.
Консорціуми кредити ґрунтуються на тих самих принципах, що й інші види банківських кредитів, змінюються тільки механізм акумуляції кредитних ресурсів та процедура надання кредитів.
Надання консорціумного кредиту консорціумом здійснюється на загальних підставах із дотриманням банками-учасниками економічних нормативів.
Позичальник, який бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов’язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку, у кредитній угоді. Як правило, головним банком визначається один із великих банків з достатніми пасивами, що має досвід проведення кредитних операцій, налагоджені зв’язки з кредитними та фінансовими установами, кваліфікованих працівників і користується високою репутацією у банківських колах.
Умовою прийняття банків до членів консорціуму є згода на мінімальний розмір участі, який залежить від обсягів кредиту, що надається позичальнику, та ступеня ризику за цією операцією. Чим більший ризик за проектом, що кредитується, тим більша кількість банків може брати участь у консорціумі. Тим самим зменшується ризик для кожного банку.
Головний банк виконує такі функції посередника між позичальником та банками-учасниками:
» следующая страница »
1 ... 127 128 129 130 131 132133 134 135 136 137 ... 278