Перехід до ринку в Україні виявився важким і хворобливим для більшості населення країни. Між тим ще Ф.Хайек попереджав: «Єдине, чого не витримає демократія . це необхідність істотного зниження рівня життя у мирний час чи доволі тривалий період, впродовж котрого будуть відсутні видимі покращення» [3, с.84].
Як елемент соціально-економічної системи домогосподарства мають у своєму розпорядженні засоби виробництва (господарські будівлі, житлові будинки, землю, машини, виробниче устаткування, комп'ютери,
транспортні засоби, сировину, матеріали тощо) і використовують їх на свій розсуд. Застосовуючи це майно з метою виробництва товарів та послуг, домогосподарства використовують в інтересах національної економіки такий важливий ресурс як капітал та здібність до підприємництва.
Домогосподарства, постачаючи необхідні ресурси (працю, землю, капітал, підприємницькі здібності), отримують грошові доходи (зарплатню, ренту, відсотки, прибуток). Потік природних і трудових ресурсів, а також вироблених економічних благ у формі товарів та послуг, якими обмінюються поміж собою домогосподарства та підприємства, доповнюється зустрічним грошовим потоком платежів, котрі для одних суб'єктів є витратами, а для інших - доходами. Ресурси домогосподарства обмежені і, як наслідок, обмежені їх прибутки. Тому реальним завданням економічних суб'єктів є прагнення максимізувати корисність від обмежених ресурсів та доходів, при цьому економічною метою домогосподарства є максимізація задоволення усіх його потреб, а економічною метою підприємства (фірми) - мінімізація витрат виробництва і максимізація прибутку.
Економічні цілі сучасного суспільства різноманітні: економічне зростання, ефективність виробництва, повна зайнятість, соціально-економічна стабільність, але єдиним показником здатним пов' язати цілі (узгодити інтереси) окремого суб'єкта ринкових відносин (домогоспо-дарств) з інтересами усіх суб'єктів (підприємство) та суспільства в цілому (держава) є дохід.
Доходи населення є одним із найбільш узагальнюючих показників економічного розвитку країни і зростання добробуту людей. Основа закону тенденції безперервного зростання народного добробуту полягає у тому, що покращення життя є нагальною необхідністю самого господарського розвитку. Підвищення прибутків домашніх господарств зменшує рівень соціальної напруженості у суспільстві, забезпечує збільшення споживчого попиту, що спричиняє розширення виробництва, створення нових робочих місць, зменшення рівня безробіття та створює передумови для подальшого зростання добробуту домогосподарств, а отже, і всього населення країни.
Місце домогосподарств та їх роль у системі економічних відносин постійно змінюються, оскільки їх розвиток залежить від рівня розвитку продуктивних сил. Розвиваючись разом із останніми, вони активно впливають на розвиток економічної системи через свої потреби та інтереси. У той же час у кожній історичній системі економічних відносин домогосподарства займають різну позицію, що визначає характер їх діяльності, їх інтереси. Наприклад, в умовах адміністративно-командної економічної системи відбувалося витіснення домогосподарств підприємствами, заснованими на державній формі власності, що паралізувало їх економічне життя, не давало можливості реалізувати їх потреби та інтереси у повній мірі. Це стримувало розвиток національного виробництва.
В умовах ринкових відносин роль домогосподарств в економічному розвитку суспільства значно зростає у зв'язку з тим, що домогоспо-дарства приймають активну участь у кругообігу потоків ресурсів і доходів як самостійні та незалежні суб'єкти господарювання зі своїми потребами та інтересами. Приватна власність дає домогосподарствам право користуватися та розпоряджатися ресурсами, укладати угоди, використовувати набуті ресурси і реалізовувати вироблену продукцію, виходячи із власних інтересів у рамках закону.
» следующая страница »
1 2 3 45 6 7