У подальшому в світовій науці відбулося зміщення акцентів досліджень з економічних на соціальні. Односторонній підхід (експлуатації робітника капіталістом) не міг розкрити усього спектра інтересів та відносин, зосереджених у доході як функціонально-структурному елементі ринкової економіки, тому класичний марксистський аналіз ринкових відносин містить у собі ідеологічно-негативний конструктивізм.
Проте дохід, на нашу думку, у ХХІ столітті буде носієм діалектичної єдності великої кількості різних, часом суперечливих інтересів і антагонізмів, що вирішуються в процесі виробничо-ринкових взаємовідносин.
У зв' язку з цим відзначимо, що постійне зростання очікувань суспільством позитива, котрий знов і знов не реалізується, є одною з
причин зростання соціальної напруженості в індустріально розвинених країнах. Діє відомий закон підвищення потреб людей, згідно з яким задоволення одних потреб породжує нові потреби більш високого рівня тощо. Чим вище матеріальний добробут суспільства, тим більш широкі та різноманітні інтереси й потреби його членів.
Для кожної конкретної ситуації у трансформаційний період характерний певний рівень функціонального розриву між очікуваннями та дійсністю, яка дає стимул до прийняття нових заходів для позитивного розвитку. Якщо очікування надто завищені і розрив стає дисфункційним, то це призводить до невдоволення населення й різного роду соціальних конфліктів.
У цьому контексті інструментом скорочення дисфункційного розриву між суспільними очікуваннями та дійсністю є дохід. За допомогою принципів побудови, сутності і законів функціонування інституту доходу відбувається гармонізація зростаючих очікувань та можливостей їх задоволення. У власне економічних процесах розв'язання конфліктів та суперечностей інтересів між суб'єктами господарювання досягається шляхом взаємоприйнятних поступок інтересів кожним з протидіючих економічних суб' єктів, шляхом угод і компромісних рішень.
Таким чином, системна єдність і боротьба інтересів являють собою універсальну рушійну силу економічного механізму, основу соціально-економічної рівноваги суспільства, а інструментом узгодження суспільних інтересів та встановлення соціальної справедливості в суспільстві є дохід.
Висновки. Суть конфліктно-компромісного підходу була закладена у відомій ідеї єдності та боротьбі протилежностей, але марксистсько-ленінське вчення сконцентрувалось головнім чином на «боротьбі», а не «єдності», що було одностороннім підходом до проблеми.
Дохід у ХХІ столітті є носієм діалектичної єдності великої кількості суперечливих конфліктних інтересів, що розв'язуються у процесі виробничо-ринкових відносин та беруть участь в економічній глобалізації суспільства.
У процесі формування доходів домашніх господарств неминуче виникають і розвиваються протиріччя інтересів - конфлікти. Одночасно
відбувається розв' язання цих протиріч шляхом взаємних поступок, тобто шляхом компромісних угод.
У моделі взаємодії економічних інтересів описаною формулою «конфлікти - компроміси», відбивається двоїста природа механізму формування доходів домогосподарств.
Концепція конфліктно-компромісної соціодинаміки дає змогу визначити діалектику системи формування доходів як тип еволюції, в якій конфліктно-компромісні механізми економічних відносин забезпечують збалансований розподіл благ між економічними суб' єктами, при цьому не тільки зберігається цілісність еволюції, але й удосконалюються її організаційні принципи в умовах зміни соціального, науково-технічного та природного середовища.
Головною сутністю економічних процесів лишається економічна діяльність людей з їх взаємодіючими інтересами, підпорядкованими законам економічних компромісів.
» следующая страница »
1 2 3 4 5 67