Інститут доходу як інструмент узгодження конфліктних процесів в умовах трансформації економіки

У подальшому в світовій науці відбулося зміщення акцентів дослі­джень з економічних на соціальні. Односторонній підхід (експлуатації робітника капіталістом) не міг розкрити усього спектра інтересів та відносин, зосереджених у доході як функціонально-структурному елементі ринкової економіки, тому класичний марксистський аналіз ринкових відносин містить у собі ідеологічно-негативний конструк­тивізм.

Проте дохід, на нашу думку, у ХХІ столітті буде носієм діалектичної єдності великої кількості різних, часом суперечливих інтересів і антагонізмів, що вирішуються в процесі виробничо-ринкових взаємовідносин.

У зв' язку з цим відзначимо, що постійне зростання очікувань суспільством позитива, котрий знов і знов не реалізується, є одною з

причин зростання соціальної напруженості в індустріально розвинених країнах. Діє відомий закон підвищення потреб людей, згідно з яким задоволення одних потреб породжує нові потреби більш високого рівня тощо. Чим вище матеріальний добробут суспільства, тим більш широкі та різноманітні інтереси й потреби його членів.

Для кожної конкретної ситуації у трансформаційний період харак­терний певний рівень функціонального розриву між очікуваннями та дійсністю, яка дає стимул до прийняття нових заходів для позитивного розвитку. Якщо очікування надто завищені і розрив стає дисфункційним, то це призводить до невдоволення населення й різного роду соціальних конфліктів.

У цьому контексті інструментом скорочення дисфункційного розриву між суспільними очікуваннями та дійсністю є дохід. За допомогою принципів побудови, сутності і законів функціонування інституту доходу відбувається гармонізація зростаючих очікувань та можливостей їх задоволення. У власне економічних процесах розв'язання конфліктів та суперечностей інтересів між суб'єктами господарювання досягається шляхом взаємоприйнятних поступок інтересів кожним з протидіючих економічних суб' єктів, шляхом угод і компромісних рішень.

Таким чином, системна єдність і боротьба інтересів являють собою універсальну рушійну силу економічного механізму, основу соціально-економічної рівноваги суспільства, а інструментом узгодження суспільних інтересів та встановлення соціальної справедливості в суспільстві є дохід.

Висновки. Суть конфліктно-компромісного підходу була закладена у відомій ідеї єдності та боротьбі протилежностей, але марксистсько-ленінське вчення сконцентрувалось головнім чином на «боротьбі», а не «єдності», що було одностороннім підходом до проблеми.

Дохід у ХХІ столітті є носієм діалектичної єдності великої кількості суперечливих конфліктних інтересів, що розв'язуються у процесі виробничо-ринкових відносин та беруть участь в економічній глоба­лізації суспільства.

У процесі формування доходів домашніх господарств неминуче виникають і розвиваються протиріччя інтересів - конфлікти. Одночасно

відбувається розв' язання цих протиріч шляхом взаємних поступок, тобто шляхом компромісних угод.

У моделі взаємодії економічних інтересів описаною формулою «конфлікти - компроміси», відбивається двоїста природа механізму формування доходів домогосподарств.

Концепція конфліктно-компромісної соціодинаміки дає змогу визначити діалектику системи формування доходів як тип еволюції, в якій конфліктно-компромісні механізми економічних відносин забезпечують збалансований розподіл благ між економічними суб' єктами, при цьому не тільки зберігається цілісність еволюції, але й удосконалюються її організаційні принципи в умовах зміни соціального, науково-технічного та природного середовища.

Головною сутністю економічних процесів лишається економічна діяльність людей з їх взаємодіючими інтересами, підпорядкованими законам економічних компромісів.

 

« Содержание


6


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я