Інститут доходу як інструмент узгодження конфліктних процесів в умовах трансформації економіки

На етапі трансформаційних процесів в економіці важливе значення для розвитку ринкових відносин суспільства (глобального соціуму)

мають домашні господарства. Вивчення аспектів формування, принци­пів функціонування, впливу домогосподарств на розвиток економіки суспільства, аналіз джерел формування їх доходів особливо важливий для трансформаційних періодів в економіці та є актуальним завданням досліджень.

Одним із важливих перспективних напрямків і предметів досліджень є проблематика конфліктних процесів між суб'єктами економіки, розробка методів їх узгодження та регулювання, застосування яких дозволяє вести в суспільстві збалансовану відносно диференціації доходів економічну політику та уникнути тим самим економічних, політичних, соціальних потрясінь і протистоянь окремих груп соціуму. Основою для розробки цих інструментів регулювання та узгодження конфліктних процесів є дохід.

Мета роботи. Дослідження методологічної бази, принципів і методів функціонування інституту доходу як інструменту узгодження проблем конфліктності між суб'єктами економіки в період її трансформації, вивчення доходу домогосподарства як економічної категорії, синте­зуючої універсальні компромісні способи управління конфліктними процесами, обґрунтування та дослідження регуляторної ролі доходу в питаннях економічних відносин.

Виклад основного матеріалу дослідження. Реформування політич­ної та економічної систем суспільства, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової економіки, сформувало транзитивну економічну систему, котрій притаманні як елементи колишнього соціально-економічного устрою, так і елементи ринкові.

Сутність розвинутої моделі соціального ринкового господарства дослідники зводять до постулату: ефективна лише та ринкова економіка, котра забезпечує суспільний прогрес і соціальну справедливість. При цьому підкреслюється, що важливою характерною ознакою соціаль­ного ринкового господарства виступає особливий притаманний йому тип інституціонально-структурної рівноваги, за якої цільові функції та структурна визначеність господарської системи відображають взаємну координацію ринкових і соціальних критеріїв на відміну від їх субординації в традиційних моделях ринкової економіки [1, с.55].

У програмному документі «Європейський вибір. Концептуальні основи економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» констатується: модель ринкової трансформації в Україні виявилась помилковою й глибоко деструктивною, оскільки «не мала необхідної соціальної направленості» [5, с.6].

Визначаючи основне завдання сучасної держави, теоретики і практики побудови соціального ринкового господарства наголошують: «Якщо справедливим є твердження, що розподілити можна тільки те, що попередньо було створено, то усі соціальні реформатори мають, перш за все, домагатися господарського порядку, діючого з найбільшою ефективністю... Бо, якщо за будь-якого ладу всі люди однаково голодують, то це не є вирішенням проблеми справедливого розподілу. Ці питання не вирішуються при поганому порядку і тоді, коли він приправляється етичними прикрасами та закликає до загальних інтересів усіх людей» [6, с.13].

Інтенсивні ринкові перетворення не тільки відкрили нові джерела отримання доходів, але й призвели до суттєвого їх перерозподілу серед населення. Ключове місце у цьому процесі посіли домогосподарства, котрі опинилися не тільки основними постачальниками і споживачами ресурсів суспільства, але й природним соціальним регулятором формування та розподілу доходів населення.

Зокрема зниження реальних доходів у перехідний період у результаті стрімкого зниження зайнятості, падіння реальної ціни праці, знеціню­вання заощаджень у перші роки ринкових перетворень помітно погір­шують умови відтворення людського капіталу, негативно відбиваються на споживанні і заощадженнях домогосподарств.

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я