На етапі трансформаційних процесів в економіці важливе значення для розвитку ринкових відносин суспільства (глобального соціуму)
мають домашні господарства. Вивчення аспектів формування, принципів функціонування, впливу домогосподарств на розвиток економіки суспільства, аналіз джерел формування їх доходів особливо важливий для трансформаційних періодів в економіці та є актуальним завданням досліджень.
Одним із важливих перспективних напрямків і предметів досліджень є проблематика конфліктних процесів між суб'єктами економіки, розробка методів їх узгодження та регулювання, застосування яких дозволяє вести в суспільстві збалансовану відносно диференціації доходів економічну політику та уникнути тим самим економічних, політичних, соціальних потрясінь і протистоянь окремих груп соціуму. Основою для розробки цих інструментів регулювання та узгодження конфліктних процесів є дохід.
Мета роботи. Дослідження методологічної бази, принципів і методів функціонування інституту доходу як інструменту узгодження проблем конфліктності між суб'єктами економіки в період її трансформації, вивчення доходу домогосподарства як економічної категорії, синтезуючої універсальні компромісні способи управління конфліктними процесами, обґрунтування та дослідження регуляторної ролі доходу в питаннях економічних відносин.
Виклад основного матеріалу дослідження. Реформування політичної та економічної систем суспільства, спрямоване на перехід від централізованої до ринкової економіки, сформувало транзитивну економічну систему, котрій притаманні як елементи колишнього соціально-економічного устрою, так і елементи ринкові.
Сутність розвинутої моделі соціального ринкового господарства дослідники зводять до постулату: ефективна лише та ринкова економіка, котра забезпечує суспільний прогрес і соціальну справедливість. При цьому підкреслюється, що важливою характерною ознакою соціального ринкового господарства виступає особливий притаманний йому тип інституціонально-структурної рівноваги, за якої цільові функції та структурна визначеність господарської системи відображають взаємну координацію ринкових і соціальних критеріїв на відміну від їх субординації в традиційних моделях ринкової економіки [1, с.55].
У програмному документі «Європейський вибір. Концептуальні основи економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» констатується: модель ринкової трансформації в Україні виявилась помилковою й глибоко деструктивною, оскільки «не мала необхідної соціальної направленості» [5, с.6].
Визначаючи основне завдання сучасної держави, теоретики і практики побудови соціального ринкового господарства наголошують: «Якщо справедливим є твердження, що розподілити можна тільки те, що попередньо було створено, то усі соціальні реформатори мають, перш за все, домагатися господарського порядку, діючого з найбільшою ефективністю... Бо, якщо за будь-якого ладу всі люди однаково голодують, то це не є вирішенням проблеми справедливого розподілу. Ці питання не вирішуються при поганому порядку і тоді, коли він приправляється етичними прикрасами та закликає до загальних інтересів усіх людей» [6, с.13].
Інтенсивні ринкові перетворення не тільки відкрили нові джерела отримання доходів, але й призвели до суттєвого їх перерозподілу серед населення. Ключове місце у цьому процесі посіли домогосподарства, котрі опинилися не тільки основними постачальниками і споживачами ресурсів суспільства, але й природним соціальним регулятором формування та розподілу доходів населення.
Зокрема зниження реальних доходів у перехідний період у результаті стрімкого зниження зайнятості, падіння реальної ціни праці, знецінювання заощаджень у перші роки ринкових перетворень помітно погіршують умови відтворення людського капіталу, негативно відбиваються на споживанні і заощадженнях домогосподарств.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7