Інституційно-фінансові можливості забезпечення інноваційного розвитку України у сучасних умовах
Рекрут С.В.
відділ аналізу крупних корпоративних клієнтів фінансових інституті, Управління кредитного аналізу корпоративних та фінансових клієнтів АТ «Сведбанк»
У статті досліджуються інституційно-фінансові можливості у забезпеченні інноваційної діяльності, проаналізовано сучасний стан інноваційного розвитку, запропоновані можливі шляхи покращення інституційно-фінансове середовища в
Україні.
Ключеві слова: інституціалізація, інноваційний розвиток, інноваційна діяльність, інституційно-фінансові можливості, державне фінансування.
В статье исследуются институционально-финансовые возможности в обеспечении инновационной деятельности, проанализировано современное состояние инновационного развития, предложены возможные пути улучшения институционально-финансовое среды в Украине.
Ключевые слова: институциализация, инновационное развитие, инновационная деятельность, институционально-финансовые возможности, государственное финансирование.
In the article it is investigated institutional and financial capabilities in providing innovation activity. It is also analyzed current situation in innovation development and proposed possible ways of Ukrainian institutional and financial environment improvement.
Keywords: institutionalization, innovative development, innovation, institutional and financial capacity, public funding.
В умовах ставлення та розбудови інноваційної моделі розвитку економіки одним із основних та найприорітетніших умов є ефективне та комплексне використання всього інтелектуального потенціалу країни, починаючи із отримання знань та закінчуючи їх використанням у конкретних секторах національної економіки, що неможливе без створення інноваційного циклу, який охоплював би всі стадії розвитку. З огляду на це, постає питання системного та комплексного підходу до фінансового забезпечення кожної стадії циклу, а не окремих її елементів, у тому числі визначенні оптимальних та найбільш ефективних співвідношень у обсязі спрямування фінансових ресурсів на кожній окремій стадії інноваційного процесу, що вимагає створення скоординованого процесу інституалізації на рівні державного управління інноваційним розвитком у освіті, науці, виробництві, техніці, тощо.
Метою цієї статті є: визначення та аналіз основних інституційно-фінансових можливостей забезпечення інноваційної діяльності в сучасних умовах.
Питання визначення інституційно-фінансових особливостей здійснення інноваційної діяльності досліджується у роботах: А. Баришевої, М. Гаман, В. Гейця, А. Гриньова, А. Квасюка, А. Кінаха, О. Кондрашова, Н. Мова, О. Наговіцина, Л. Федулової та ін. У своїх роботах, автори доводять важливість формування ефективного та скоординованого інституціонального механізму забезпечення інноваційної діяльності, що є вирішальним у довгостроковому інноваційному розвитку економіки України.
Проблема ефективності державного фінансування науково-дослідної сфери є досить актуальною та поширеною, особливо у пострадянських країнах. Так, зокрема, не зважаючи на досить значне фінансування науково-дослідної галузі, конкурентоспроможність пострадянських економік та частки високотехнологічної продукції у загальному експорті залишаються низькими [1]. Основною причиною такого роду невідповідності є відсутність узгодженості наукових та виробничих
структур, що у свою чергу, значно знижує ефективність направлених фінансових ресурсів. Досвід розвинутих країн свідчить, що для забезпечення високого рівня «дивідендів» від державного фінансування можливе лише за умови наявності організаційно та економічно самостійних вертикально інтегрованих структур з повним технологічним циклом, починаючи із розробки нових продуктів, до виробництва та їх реалізації із подальшим інвестуванням у удосконалення науково - технічних процесів.
Так, на сьогоднішній день одним із найефективніших організаційно-економічних форм інтеграції науки та виробництва в усьому світі є наукові та територіально-виробничі комплекси-технологічні парки. Технологічні парки є в першу чергу інституціями які формують вертикаль інноваційного процесу включаючи потенціал університетів, науково-дослідних структур, промислових та інфраструктурних організацій, тощо. У своїй практичній діяльності технологічні парки спираються на результати наукових і технологічних досліджень і мають розгалужені зв'язки з промисловими підприємствами, дослідницькими установами як на загальнодержавному та регіональному, так і на міжнародному рівнях [2]. Враховуючи підвищений рівень ризику та витрат при створенні та виведенні на ринок інноваційної продукції, технопарки в усіх країнах світу, що обрали інноваційний шлях розвитку, мають різні форми державної підтримки (фінансової, податкової, митної) для забезпечення належних умов інноваційної діяльності [3].
» следующая страница »
1 23 4 5 6 7