Інституційно-фінансові можливості забезпечення інноваційного розвитку України у сучасних умовах

конкурентноздатної продукції а також дають можливість для реалізації вченими та висококваліфікованими спеціалістами України свого інтелектуального потенціалу [6].

Одним із ефективних засобів підтримки державної інноваційної діяльності є також її регламентація та створення найоптимальнішого та сприятливого інституційно-правового середовища [7]. Сучасна нормативно-правова база, яка стосується інноваційної та науково-технічної діяльності налічує близько 200 нормативних документів (Закони України, укази Президента, підзаконні акти у формі Постанов Уряду, накази центральних органів виконавчої влади, тощо). Серед найбільш важливих можна виділити Закони України «Про інноваційну діяльність», «Про пріоритетні напрямки розвитку інноваційної діяльності України», «Про інвестиційну діяльність», «Про наукову та науково - технічну діяльність», «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» та інші нормативно-правові акти, які визначають правові, економічні та організаційні засади державного регулювання інноваційної діяльності в Україні. Заслуговує на увагу Постанова Верховної Ради України від 13.07.1999 «Про Концепцію науково-технологічного та інноваційного розвитку України», яка визначає цілі, пріоритетні напрямки та принципи державної науково - технічної політики, орієнтири структурного формування науково-технічного потенціалу, механізми прискореного інноваційного розвитку, засади взаємовідносин між державою й суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності, тощо.

Однак, не дивлячись на велику кількість нормативно - правових актів, що регулюють інноваційну діяльність, в Україні на сьогодні відсутня чітка та послідовна стратегія інноваційного розвитку країни, що у свою чергу робить незрозумілим «правила гри» для інноваційно-орієнтованого бізнесу у середньо- та довгостроковій перспективі. Зрозумілі на чіткі «правила гри» можуть бути сформовані тільки виключно шляхом відповідності та узгодженості всіх інституціональних зв'язків. Так, на вдосконалення інституціонального середовища зокрема спрямована «Державна цільова програма розвитку системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки» (затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 року, за №439). Основною метою даної Програми є створення правових, економічних і організаційних умов для розвитку та ефективного функціонування системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної

політики та моніторингу стану інноваційного розвитку економіки як основи реалізації такої державної політики. Важливим є те, що одним із основних пріоритетів даної програми є удосконалення нормативно-правової бази, зокрема забезпечення її гармонізації з відповідними нормами міжнародного права, що у разі реалізації мало б значний позитивний ефект у стимулюванні залучення іноземного капіталу у інноваційно-орієнтований бізнес. Наступним важливим завданням Програми є проведення кон'юнктурних досліджень внутрішнього і зовнішнього ринку, узагальнення патентної та патентно-ліцензійної інформації з метою прогнозування інноваційного розвитку економіки та підготовки пропозицій щодо визначення пріоритетних напрямів розвитку інноваційної діяльності, що дозволило б уникнути «хаотичності» державних інвестицій у інновації, зосереджуючись на більш стратегічно важливих для розвитку національної економіки напрямках. Зокрема системність та чітка цільова орієнтованість капіталовкладень у інновації у довгостроковій перспективі дозволило б сформувати чітку вертикаль всього інноваційного процесу, від чого у певній мірі залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість модернізації на цій основі національної економіки.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я