Історично концепція бізнес-процеса з'явилася як відповідь на органічні недоліки управління, організованого за функціональною ознакою. Традиційне управління підприємством ділиться на функціональні області, за які відповідають відділи: виробництво, бухгалтерія, фінанси, постачання, продажі і так далі. Фундаментальна неефективність такої системи обумовлена тим, що в ній кожен переслідує цілі особисті або свого підрозділу, і ніхто не націлений на кінцевий результат - задоволення потреби клієнта. Управління на основі бизнес-процесів - це шлях до рішення цієї проблеми на системній основі. Бізнес-процеси покликані "зламати стіни між підрозділами" і підпорядкувати діяльність підприємства головним, а не локальним цілям.
Сутність процесного підходу викладена в міжнародних стандартах ИСО серії 9000: "Бажаний результат досягається ефективніше, коли діяльністю і відповідними ресурсами управляють як процесом". Цей підхід, який використовується в якості базового в міжнародних стандартах ISO серії 9000:2000, насправді не новий. Ще в кінці 60-х років була розроблена методологія структурного аналізу і проектування складних систем SADT.
На ринку методологія SADT з'явилася в 1975 р . Пізніше цей підхід до опису процесів був оформлений у вигляді Федерального стандарту США під назвою IDEFO. Найбільший інтерес до процесів з'явився після публікацій М. Хаммера, Д. Чампі та ін в середині 80-х. У 1988 р . процесний підхід був включений в модель премії Малкольма Болдріджа, а в 1991 р . - У модель досконалого бізнесу Європейської премії по якості.
Далі пояснюється, що слід розуміти під процесами: "Будь-який вид діяльності або набір видів діяльності, в яких використовуються ресурси з тим, щоб перетворити входи у виходи, можуть розглядатися як процес. Щоб результативно функціонувати, організації повинні виділяти і управляти численними взаємозв'язаними і взаємодіючими процесами. Часто вихід одного процесу утворює безпосередньо вхід наступного. Систематична ідентифікація і менеджмент вживаних організацією процесів і, передусім, забезпечення їх взаємодії можуть вважатися "процесним підходом".
Іншими словами, будь-яка діяльність або комплекс видів діяльності, в яких використовуються ресурси для перетворення входів у виходи, може розглядатися як процес. Швидкість процесів і різноманіття форм прояву інформаційного обміну при наповненості товарних ринків і високої конкуренції практично не залишають шансів
тим підприємствам, які будують процес управління тільки на основі лінійного або функціонального управління.
Нижче представлені деякі типові ситуації в компанії, коли процесний підхід може бути використаний як засіб поліпшення діяльності.
Варіант 1. У організації справи йдуть досить добре, але керівники або власники, прогнозуючи зниження темпів зростання організації, посилення конкуренції на ринку, беручи до уваги інші фактори ризику для існування організації, починають шукати способи підвищення ефективності організації шляхом оптимізації бізнес-процесів.
Варіант 2. Ринкова кон'юнктура складається для організації дуже вдало, але швидкість зростання розмірів і бізнесу організації випереджає швидкість розвитку системи управління, і власники, стурбовані втратою керованості бізнесу, починають шукати нові способи утримання ситуації під контролем шляхом опису і автоматизації бізнес-процесів організації [1].
Як правило, власники і керівники очікують від застосування процесного підходу до управління вирішення наступних основних проблем:
- зниження витрат;
- підвищення рентабельності;
- підвищення керованості (поліпшення системи звітності компанії, створення прозорої системи управління, прискорення процедур прийняття управлінських рішень);
- зниження впливу людського фактора при управлінні компанією.
» следующая страница »
1 2 34 5 6