По-п'яте, ще не повністю активізований людський ресурс у туризмі. Зростає роль керівників як каталізаторів прискорення інноваційних перетворень. Інноваційний потенціал управління реалізується в діяльності, у поводженні і його мотивації, у методології менеджменту, у стилі керування.
При розробці інвестиційної політики на місцях основна увага необхідно приділяти розробці і прийняттю програм розвитку туризму в регіонах. Як головну задачу для кожної з регіональних програм доцільно ставити задачу - створення в регіоні сучасного високоефективного і конкурентоздатного туристського комплексу, що забезпечує, з одного боку, можливості для задоволення потреб населення регіону, українських і іноземних громадян у туристських послугах, а з
іншого боку, поліпшення стану економіки регіону і зростання бюджетних доходів за рахунок припливу інвестицій, збільшення чисельності робочих місць.
Проблеми інвестування в туристській галузі мають свої відмінні риси. Ці особливості зв'язані, насамперед, з підвищеним ризиком повернення вкладених коштів, тому що туристські потоки (від величини яких прямо залежать строки окупності проектів) чуйно реагують на найменші зміни в соціально-політичній обстановці в країні, на кон'юнктуру ринку туристських послуг і т.д.
Проблематика теоретичних і методичних аспектів формування механізму інноваційного розвитку туристських підприємств у даний час представлена в роботах вітчизняних і закордонних фахівців в області туризму, зокрема В.М. Аньшин, Д. Аакер, О.Ю. Олександрова, И. Балабанов, Д.А. Ендовицкий, А.В. Желтенков, П.Н. Завлин, С.Д. Іл'єнкова, О.В. Федоров і ін. У цих роботах розглядалися управління конкурентоздатними організаціями на основі використання інноваційних методів, механізми забезпечення й оцінки інноваційного розвитку організацією, характеристики господарювання і розвитку вітчизняних туристських підприємств у сучасних економічних умовах, однак стратегічні пріоритети інноваційного розвитку в сфері туризму пророблені недостатньо.
Метою статті є визначення стратегічних напрямків інноваційного розвитку туристичних підприємств.
Актуальність і недостатній ступінь розробленості проблем по розробці стратегічних рішень інноваційного розвитку в сфері туризму вимагають, щоб вони стали об'єктом спеціального наукового дослідження в області теорії і практики.
Найбільшою ефективністю характеризуються вкладення в інновації, де організація має можливість одержувати монопольний надприбуток. Іншими словами, найбільш вигідні інвестиції в інновації, які розвивають відмітні здібності організації.
У цьому зв'язку необхідно також враховувати, що туризм впливає на економіку країни, до значних позитивних ефектів від його реалізації можна віднести те, що він: забезпечує приплив іноземної валюти і впливає на такі економічні показники як платіжний баланс і сукупний експорт; допомагає збільшити зайнятість населення. По оцінках ВТО і Всесвітньої ради туризму і подорожей на кожне робоче місце, створюване в індустрії туризму приходиться від 5 до 9 робочих місць, що з'являються в інших галузях. Туризм прямо або побічно впливає на розвиток 32 галузей економіки; сприяє розвитку інфраструктури країни.
Вирішальне значення в забезпеченні конкурентоздатності, прибутковості і максимальній прибутковості будь-якої фірми грають інновації. У цьому зв'язку в термін "інновація" вкладаються два поняття. Інновація - це: по-перше, нововведення, тобто новий чи удосконалений продукт, послуга, технологія, упроваджені на ринку, у виробничо-господарській діяльності, споживанні, громадському житті; по-друге, це процес здійснення змін, упровадження нововведень.
Створення організаційно-правових і економічних умов для стимулювання розвитку в'їзного і внутрішнього туризму вимагає:
» следующая страница »
1 2 34 5 6