Інноваційні пріоритети розвитку туристичних підприємств

визначеного коректування діючого законодавства в частині, що стосується розвитку туризму, у тому числі внесення змін і доповнень в існуючі нормативні і правові акти в суміжних областях;

ефективного управління державною власністю в туристській індустрії;

створення необхідних умов для успішного розвитку готельних засобів розміщення й іншої туристської інфраструктури;

створення сприятливого інвестиційного клімату для українських і іноземних компаній, що вкладають кошти в розвиток туристської інфраструктури України;

розробки і прийняття нових нормативних актів по стандартизації і сертифікації послуг засобів розміщення.

Проблемним питанням для малих і середніх підприємств у рамках реалізації інноваційних проектів є слабість фінансової бази, що може бути дозволений завдяки цільовому плануванню, що знаходить висвітлення у відповідній концепції фінансування. Такі підприємства можуть скористатися державною допомогою або удатися до форм фінансування пайової участі. Вирішальне значення має завчасне фінансове планування з визначенням потреб у фінансових засобах по усіх фазах інноваційного процесу, щоб гарантувати їх забезпечення в потрібний термін.

Конкурентні переваги туристської організації - це унікальні відчутні і невловимі ресурси, якими володіє організація, а також стратегічно важливі для сфери бізнесу, що дозволяють їй перемагати в конкурентній боротьбі. Конкурентні переваги являють собою високу компетентність організації в індустрії туризму, що дає їй найкращі можливості переборювати конкуренцію, залучати споживачів і зберігати їхню прихильність до її послуг і торгової марки. До відчутних ресурсів (матеріальних активів) відносяться матеріально-технічні і фінансові активи організації, що відбиті в

бухгалтерському балансі. Під невловимими ресурсами (нематеріальними активами) розуміються якісні характеристики організації, а саме:

не зв'язані з людьми невловимі ресурси (торгова марка, ноу-хау, престиж, імідж);

невловимі людські ресурси (кваліфікація персоналу, досвід, компетенція, організаційна культура, управлінська команда).

Крім того, джерелом конкурентних переваг можуть бути окремі стратегічні напрямки діяльності організації (маркетинг, збут, фінанси і т.п.), у яких вона процвітає. Організація також буде займати лідируюче положення в порівнянні з конкурентами у випадку монопольного положення на ринку. Тому в даний час багато великих організацій туристської індустрії намагаються захоплювати ринок шляхом глобалізації й інтеграції компаній. Проблема формування напрямків підвищення інвестиційної привабливості зв'язана з формуванням у регіоні сприятливого інвестиційного клімату, залученням закордонних стратегічних інвесторів і можливістю досягнення сукупного ефекту завдяки розвитку інтеграції. Основу складає системний підхід до рішення проблеми удосконалювання розробки і реалізації інвестиційної політики.

Інвестиційна політика держави - це комплекс цілеспрямованих заходів, проведених державою по створенню сприятливих умов для всіх суб'єктів господарювання з метою пожвавлення інвестиційної діяльності, підйому економіки, підвищення ефективності виробництва і рішення соціальних проблем. Ціль державної інвестиційної політики складається в реалізації стратегії економічного і соціального розвитку країни.

Реалізація інвестиційної політики держави повинна передбачати: вибір надійних джерел і методів фінансування інвестицій; визначення строків і органів, відповідальних за реалізацію інвестиційної політики; створення необхідної нормативно-правової бази для функціонування ринку інвестицій; створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Крім того, найважливішою умовою підвищення інвестиційної активності в сфері туризму є постійне дослідження ринку туристських послуг у регіоні, взаємозв'язку з загальною соціально-економічною ситуацією в регіоні. Пошук серйозних інвесторів, що додають велике значення економічному обґрунтуванню перспективності солідних фінансових вкладень, неможливий без більш точної оцінки внеску туризму в економіку конкретного регіону. При аналізі вигідності майбутніх вкладень використовуються дані тільки першого ешелону туристських витрат - турпутівок, продаваних туристськими організаціями. Зовсім не враховуються інші прямі витрати туристів, так само як і додатковий попит, створюваний власне туристською індустрією в суміжних секторах економіки.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я