Аналогічно при виборі альтернативних туристичних об'єктів (проектів) для подальшого аналізу та прийняття рішень залишаються ті з них, для яких, скажімо, сподіваний прибуток є додатною величиною, а серед них найкращим є той, коефіцієнт варіації для якого набуває мінімального значення тощо. Остаточне рішення є об'єктивно-суб'єктивним, тобто значною мірою залежить від того, як суб'єкт туристичної сфери - прийняття рішення (суб'єкт ризику) ставиться до ризику. Загальним правилом під час прийняття рішень для туристичного підприємства може
слугувати таке: слід вибирати туристичний об'єкт (проект) з таким розподілом ймовірності норми прибутку, який найкраще відповідає ставленню до ризику суб'єкта (інвестора).
Якщо інвестор є «ризикованим гравцем», то він гроші швидше всього вкладе у проект з відносно великою віддачею, не звертаючи особливої уваги на ризик, яким цей проект обтяжений. Якщо ж особа, що приймає рішення, більш обережна (не схильна до ризику), то вона інвестує в проект із скромнішою, але більш гарантованою віддачею. Таким чином, імітаційне моделювання у туристичній сфері - це використання пристрою, що імітує реальний світ роботи туристичного підприємства. За допомогою моделей імітаційного моделювання, із застосуванням інформаційних технологій проводять аналіз можливих ризиків у туристичній сфері та їх усунення.
1. Баканов М.И. Теория экономического анализа / М.И. Баканов. - М.: «Финансы», 2004.- 324 с.
2. Иванченко В.В. Финансовый анализ / В.В. Иванченко.- М.: «Интек», 2003.-226 с.
3. Любушин П.П. Анализ финансово-экономической деятельности туристического предприятия/ Любушин П.П.- М.: «Юнити», 2004.-228 с.
4. Ястремський О.І. Моделювання економічного ризику туристичного підприємства / Ястремський О.І. -К.: Либідь, 2002. - 176 с.