Дослідження тлумачення поняття «якість» як економічної категорії
Артюхова И.В., к.э.н., доцент кафедры экономики предприятия
Прудко С.В., магістрант
Якість є одним із самих уживних термінів, але разом з тим це складна та ємна з багатьох відомих категорій, що містить ряд специфічних особливостей. Слід зазначити, що при високому науковому рівні публікацій з цієї важливої проблеми [1-18], її окремі аспекти залишаються недостатньо дослідженими. При вивченні менеджменту якості особливо актуальною є проблема термінології, її неоднозначного тлумачення. Правильне тлумачення термінів має принципове значення, оскільки на їхній основі будується робота. Філософ Декарт писав: «Визначите значення слів, і Ви позбавите людство від половини його оман».
Метою статті є розгляд та узгодження терміна якість з рахунком його вживання в деяких аспектах. Для досягнення мети дослідження необхідно проаналізувати основні роботи, присвячені визначенню сутності якості.
Термінологія завжди перебуває в розвитку, її стан на конкретний момент фіксується стандартом. Стандартизована термінологія повинна забезпечувати взаєморозуміння всіх, хто професійно займається рішенням проблем у даній області знань.У 1986 році міжнародною організацією із стандартизації (ISO 8402-86) [1] було сформульовано термін для всіх галузей бізнесу і промисловості «якість - сукупність властивостей та характеристик продукції чи послуги, які придають їм спроможність задовольнити обумовлені чи припустимі потреби». У 1994 р. термінологію було уточнено. Відповідно до ДСТУ 3230-95 та ISO[2] «якість - сукупність характеристик об'єкта, які стосуються його здатності задовольнити встановлені та передбачеі потреби». Із визначення терміна «якість», даного в попередні роки, був виключений термін «властивість». Термін «характеристика» більш точно відбиває суть «якості». Існує думка, що «...якщо розташувати терміни по спільності понять про якість, то одержимо ряд: характеристики - властивості - якості. Властивість узагальнює ряд характеристик об'єкта» [3, с.21].
Варто акцентувати увагу на тому, що у визначенні терміна «якість» указується не просто на характеристики об'єкта, а тільки на ті з них, які здатні задовольняти потреби. Але здатність задовольняти потреби, було б вірніше відносити не до сутності якості, а до її рівня.
Винятково важливим є, що в поняття «якість» у версії стандарту ИСО 1994 року був включений термін «об'єкт» замість понятть «продукція» чи «послуга». Введення терміна «об'єкт» дозволяє, по-перше, розглядати якість не тільки стосовно до продукції чи послуг але й робіт, виробничих процесів, організації в цілому, системи якості. По-друге, термін «об'єкт» націлює на необхідність формування вимоги не до певного виробу, а до об'єкта в кожному конкретному випадку.
Надалі розглянутий вище стандарт був допрацьований, включений у стандарт ISO 9000-2000, прийнятий в Україні як ДСТУ ISO 9000-2001. За ДСТУ ISO 9000-2001[4], «якість - ступінь, до якого сукупність власних характеристик задовольняє вимоги». Таке пояснення характеризує у визначеній мірі рівень якості. Тому, тут потрібно доповнити, що підвищення ступеня задоволення (відповідності) вимог характеризує більш високий рівень якості. Але звідки формуються вимоги, яким повинні задовольняти характеристики? По суті, одним з важливіших завдань для подальшого визначення розглядаємого поняття є дослідження джерел та змісту вимог до якості. Як справедливо відзначила вчена В.В. Кулібанова [5, с.61]: «Розбіжності у визначенні якості виникають при виборі показників, що характеризують якість». В.В. Кулібанова пропонує три групи «ориєнтирів» для якості: технічні характеристики, корисні для споживача властивості, зрівняння з аналогом. Однак зрівняння з аналогом - це, на нашу думку, вже один з методів оцінки рівня якості.
В іншому джерелі [6] всі вимоги, яким повинна задовольняти якість, відносяться до трьох категорій: «загальні обов'язкові вимоги, встановлені стандартами й іншими нормативними документами; заявлені встановлені вимоги споживача; звичайно передбачувані вимоги». Але
» следующая страница »
1 23 4 5