характеристика «звичайно передбачуваним вимогам» не дається. Економіст Марченко Е. роз'яснює [7]: «Якість це відповідність реальним вимогам, явним і неявним. Дуже часто неявні вимоги настільки очевидні для замовника, що він навіть не припускає, що вони невідомі розроблювачам. Наприклад, що шини автомобілю повинні бути круглими, а лобове скло - прозорим».
Сучасні іноземні науковці пропонують розуміти термін «якість» таким чином: К. Ісікава [8,с.12] розглядає її, як «властивість, що реально задовольняє споживачів»; Дж. Джуран (І. Ішші) характеризує якість як «зовнішнє та внутрішнє задоволення споживача» [9, с.5]. Такі визначення відображують суть якості, існуючей в розумінні споживачів. Але якщо погоджуватись з цими розуміннями як винятковими єдиними вірними, тоді виникає запитання: чому не враховується суб'єктивний чинник? В такому разі в один і той же час об'єкт, наприклад продукція, може бути якісною та не якісною водночас, так як може відповідати передбаченим потребам одного споживача і не відповідати вимогам іншого. В споживчому сенсі якість - категорія суб'єктивна, тому , вважаємо, потрібно враховувати сегмент ринку, на якому вивчаються потреби споживачів. Науковець В.А Стародубцев, на нашу думку, справедливо відмічає [10, с.34]: «Для кожної окремої людини або організації, що використовують продукцію й послуги, якість - категорія споживча. Але для економіки країни, регіону або підприємства - це категорія соціально - економічна, ... навіть - стратегічна».
Засновник наукової дисципліни кваліметрії Г.Г. Азгальдов увів наступний термін [11, с.25]: «Якість - складна властивість, що представляє собою сукупність всіх тих і тільки тих властивостей, які характеризують одержувані при споживанні об'єкта результати (як бажані, позитивні, так і небажані, негативні)». Отже також спостерігається наявність суб'єктивного чинника.
Безпосередньо окремі ознаки й властивості виробу (послуги) не можуть піддаватися найпростішому зіставленню. Вихід із цього утруднення знаходять в пошуку зв'язків властивостей предметів й явищ із характером потреб й ототожнюють ці зв'язки з параметрами, що вказують у технічній документації (технічних умовах) - це технічний аспект якості. Ряд авторів визначає якість продукції як ступінь відповідності її властивостей вимогам технічних умов чи стандартів [12,13,14]. Типовим є наступне формулювання: «Якість продукції - ступінь відповідності властивих їй характеристик установленим вимогам» [12, с.43]. Відомі фахівці в області менеджменту - Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. [13, с. 637] розглядають якість у трьох найважливіших аспектах: якість відповідності технічним умовам, якість конструкції й функціональна якість.
Левицький Т. відмічає [14,с.23].: «якість - це в першу чергу відповідність специфікації. Тобто поняття, протилежне «браку»». Але деякі економісти [15,16,17] не погоджуються з цими думками, та вважають що «якість визначається здатністю товару або послуги задовольняти потреби споживачів, а не їхньою відповідністю встановленим стандартам» [15] (підхід іноземних вчених, також орієнтований на споживача було розглянуто вище [8,9]). У роботі «Якість - це політика» [16,с.18] таке міркування: «Сучасне розуміння якості є не стільки технічною характеристикою товару, скільки маркетинговою». В роботах [16,17] приводиться приклад Японії, що пройшла через чотири градації якості: 1) якість - це відповідність стандарту ; 2) якість - це відповідність бажанню споживача; 3) якість - відповідність вартості; 4) якість - відповідність схованим потребам.
Відповідно, перших два роз'яснення було вже розглянуто. Автор притримується позиції що ці два підходи не можна відокремлювати в політиці якості; хоча можуть спостерігатися деякі розбіжності, необхідно стандарти, яким повинні відповідати показники об'єкта, орієнтувати на потреби споживачів відповідного сегменту. Третьої думки категорично притримується науковець Дж. Харрингтон [18, с. 38]: «Якість - це задоволення очікувань споживача за ціну, за якою він собі може дозволити коли в нього виникла потреба». Але, на нашу думку, такий підхід більше характеризує конкурентоспроможність об'єкта, та, таким чином, являє собою не точне тлумачення поняття «якість».
» следующая страница »
1 2 34 5