Об'єктивний аналіз свідчить про засилля тенденційної інформації ззовні та надмірний зовнішній вплив на процес прийняття рішень українськи и органа и державної влади, що у багатьох випадках спричинило нехтування національни и інтереса и на користь інтересів окремих держав та зарубіжних організацій. Так, некритичне ставлення до реко ендацій інозе них консультантів та іжнародних фінансових організацій спричинило відчутні дефор ації приватизаційного процесу, у першу чергу це стосується приватизації стратегічних галузей національного господарства. Усунення держави від управління ци и галузя и ало наслідко асове розкрадання державної власності (прихватизацію). Передчасна цінова лібералізація, впроваджена до створення конкурентного середовища, спровокувала так звану «шокотерапію» та гіперінфляцію.
Лібералізація зовнішньої торгівлі та валютного регулювання до створення належної законодавчої бази порушили державні пріоритети, зокре а при закордонно у роз іщенні золотовалютних резервів, а також зу овили втрату Україною власного внутрішнього ринку на користь і порту. Україна де онструє сьогодні одель зовнішньоторговельних відносин і зв'язків, що характерна для слаборозвинутих країн — експорт товарів з низькою долею доданої вартості (сировини та напівфабрикатів) водночас із
асови і порто залежалої продукції та орально застарілих технологій. Нечувано-
^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^^н Економіка і управління 32/2010
го масштабу набуло паразитичне посередництво на ринку фінансового капіталу та енер-горинку. Прагнення будь-що отримувати зарубіжні позики та кредити (під урядові гарантії) пояснюється бізнесовою зацікавленістю навколо урядових чиновницьких кіл, які беруть участь у перетворенні позичених доларів на імпортовані товари та послуги, звісно за «посередницький відкат».
У нас є всі підстави стверджувати передчасність висновків про те, що нібито в економіці Україні відбуваються стабілізаційні процеси, формуються передумови виходу із фінансово-економічної кризи. Насправді ж, маємо лише ілюзію стабілізації та зростання. Криза триває і поглиблюється. Для створення враження про нібито «економічний успіх» часто визначається відсоток зростання до періоду найбільшого спаду. Але навіть із таки підходо не вдається повністю приховати небезпечні тенденції розвитку національної еконо іки.
Місце і роль ринку економічної інформації не менш вагомі у банківській системі, ринках фінансових послуг, фондових біржах та на ринку похідних фінансових інструментів і, безумовно, у товаропродукуючій сфері. Виходячи з обмежених рамок цієї статті, обмежимось декількома прикладами із банківського законодавства. Так, закон України «Про банки і банківську діяльність» [12] містить спеціальний розділ, статті якого врегульовують пробле у банківської тає ниці са е в контексті конфіденційності інформації [12, ст. 60-62]. Водночас Центральний банк держави «організовує створення та етодологічно забезпечує систе у грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу» [13, ст.7].
Особливу роль відіграє Система електронних платежів Національного банку України, яка забезпечує здійснення розрахунків іж банка и та органа и Державного казначейства на території України із застосування електронних засобів прий ан-ня, оброблення, передавання та захисту інфор ації. На додаток до цього створена й успішно функціонує Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку України, що є об'єднанням програмно-технічних комплексів, кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку України щодо інфор атизації окре их сфер діяльності банківської систе и України. Усі програ но-технічні ко плекси використовують єдину систе у захисту інфор ації Національного банку України.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7