На інформаційному ринку (чим суттєво відрізняється ця суспільна субстанція від інших «ринків») неможливо встановити режим спекулятивних операцій, як це має місце в інших різновидах ринків. Не ожливість спекулювати ти чи інши інфор аційни продуктом — одна з найпримітніших характеристик ринку економічної інформації. Еко-но ічну інфор ацію ожна отри ати (придбати) лише за згодою, однак при цьо у не-
ожливо запровадити режи у онопольного володіння й застосування, без чого не виникає режи у спекулятивних відносин. Процес набуття й споживання будь-якої інфор ації, еконо ічної в то у числі, ко ерціалізується лише в частині первинного набуття. З моменту практичного використання відповідний різновид економічної інфор-
ації втрачає свою ексклюзивну якість і настає час її всезагального визнання й накопичення господарюючи и, бізнесови и, підприє ницьки и, управлінськи и структура и — суб'єкта и еконо ічних відносин.
Виключно важливим сегментом ринку економічної інформації є сфера, у рамках якої зайняті її основні учасники, так звані «добувачі». Усі піонерні новації виникають завдяки унікально у таланту, що своєчасно збагачується необхідни и знання и, які постійно й невто но переробляються пер анентни процесо пізнання, фор алізації, систе атизації, ретрансляції і, врешті-решт, застосування. Усі ці етапи, як споріднені і взає озалежні, все ж таки вирізняються ти , що накопичення й систе атизація інфор-
ації віддзеркалює поступове й першоджерельне наповнення «колодязя знань», яки користується широкий загал учасників суспільного буття, у то у числі й суб'єкти еко-но ічного ринку.
Отже, йдеться про накопичення та оновлення знань як базової умови цивілізаційно-го виживання в глобалізованому світі. Суспільні відносини об'єктивно налаштовані на відбір, своєрідну селекцію так званих «продуцентів» нових знань. Наукове середовище — це своєрідний сегмент суспільства, що вигідно виділяється на загальному тлі. Його представники де онструють здатність функціонувати в режи і добування нових знань або ж систе но їх відтворювати у вигляді інфор ації. У іння працювати з інфор ацією на сьогодні є найбільш затребуваним різновидом людської діяльності. Ринок економічної інформації є тією своєрідною сферою, де основними дійовими особами виступають інтелектуали, тобто носії високого розу ового наповнення.
Учасники ринку економічної інформації, зазвичай, вигідно вирізняються специфікою товару, який вони пропонують для реалізації. їм не властива традиційна для звичних ринкових відносин наполегливість і прагнення будь-яким чином збути свій товар. Навпаки, власники важливих інформаційних здобутків прагнуть «заземлити» або передати останні у сфери, збагачені неординарни и, ексклюзивни и теоретични и узагальнення и, а звідси — й інноваційною результативністю. Відмінність економічної інформації як товару від інших ринкових продуктів та послуг в тому, що економічна інформація «часто збільшується у ціні саме тому, що є у надлишку, а не тому, що її не вистачає» [9].
Таким чином агенти ринку економічної інформації свідомо збагачують відповідну сферу еконо іки, підприє ницької діяльності чи бізнесу чітко сег ентованою, практичною інформацією, виходячи таким чином на «метазнання», які пов'язані, перш за все і головни чино , з унікальни освоєння етодів і способів пошуку й переробки ексклюзивної інформації, а звідси — неминучим виходом на унікальну модель (піонерний варіант) вирішення важливих макроекономічних проблем.
Таки чино , продукування, а далі активне споживання наукових та творчих здобутків такого роду, пер анентно поновлюваної інфор ації є важливою ознакою ринку еконо ічної інфор ації. Водночас на ринку еконо ічної інфор ації в активно у обороті перебувають так звані «кодифіковані знання» [2, с. 38], які можна виокремити, зафіксувати, систе атизувати (надати товарної фор и), а далі скопіювати, ретранслювати, організувати юридичне забезпечення й правову охорону. Таки чино , відбувається своєрідна об'єктивізація того чи іншого різновиду еконо ічної інфор ації, зу овле-на використання різних інфор аційних накопичувачів і носіїв.
» следующая страница »
1 2 34 5 6 7